❦
Середа, 9 січня 1884
Мене бере спокуса знову повернутися до Бога нагород, бо я переписала кашкет ліворуч на картині, і це здається мені дуже добрим.Je suis tentée d'en revenir au Dieu des récompenses parce que j'ai repeint la casquette de gauche dans le tableau et que ça me paraît très bien.
Я пишу листи: один архітекторові, де кажу: «один член вашої родини, якого делікатність і навіть пристойність не дозволяють мені назвати», — і аж качаюся зі сміху; а другий — Надін про смерть її чоловіка, і плачу гіркими сльозами. Обидва за якихось п'ять хвилин. Не знаю, чи хвалюся я цим, але в мене така різнобічна й така кумедна натура, що я могла б бути однією з найщасливіших істот у всесвіті, якби... добре чула.
J'écris des lettres, une à l'architecte ou je dis: "un membre de votre famille que la délicatesse et même la décence m'empêchent de nommer" elle, et je me tords, et une autre à Nadine sur la mort de son mari et je pleure à chaudes larmes. Les deux en l'espace de cinq minutes. Je ne sais si je m'en vante mais j'ai une nature si diverse et si drôle que je pourrais être une des plus heureuses créatures de l'univers si... j'entendais bien.