Четвер, 6 грудня 1883

Граф Лоріс-Меліков тут, хворий; мама ходила його навідати, сьогодні ввечері він від'їжджає до Петербурга. Здається, він цілковито друг; це ж бо він посприяв, щоб скоріше залагодилися справи в Росії. Він поговорив із послом... потім мама була в графині Орлової-Демидової, дуже великої пані; її батько граф Нихикін дуже любив мого діда Башкирцева, коли той був лише дрібним полковником, і був хрещеним батьком мого батька; отож графиня сказала попові, що дуже хотіла б побачити маму й чекає на неї сьогодні ввечері; піп прибіг сьогодні вранці о десятій; здається, цей славний чоловік усюди розповідає, що я надзвичайна, що роблю так багато й так досконало. А втім, і Лоріс-Меліков сказав їй, що тільки й мови, що про мої таланти й чари. Мама повернулася сп'яніла. Габріель Жері провів вечір тут, я написала йому, щоб він прийшов по розпорядження для Константинополя. Ми пили чай, після чого зайшла мова про маршала, [Замазано: якому я пообіцяла вивчити] екарте, бо я не знаю жодної гри, тож Жері береться мене навчити, і ми проводимо добру годину одне навпроти одного, перед маленьким столиком; родина застигла в їдальні, при відчинених дверях, усі слухали, — та байдуже, він не захоплює... А... Катерина II? Та навіть ні! Я граю на органі й думаю, як він це сприйме; я грала б перед ким завгодно, і подобається це чи ні — мене це інакше й не турбувало б. Але хай-но він скаже, що це нудний інструмент, чи що мелодія, яку я граю, заїжджена, чи..., минулого разу він сказав: який сумний цей ваш твір. Я відразу перестала. А втім, він мене паралізує. Я ж була вирішила себе перебороти й дуже боюся, що ця хоробрість зникне напередодні... Тоді я перечитаю сторінки, де навчаю себе доброї поведінки... Хто — він? Та Бастьєн, а коли це вже буде не він — то інший.

Примітки

Граф Михайло Лоріс-Меліков (1825–1888): вірмено-російський державний діяч, колишній міністр внутрішніх справ за Олександра II. Друг родини.
Юридичні справи родини в Росії: родина Марі мала постійні суперечки щодо майна й спадщини в Росії.
Екарте: картярська гра для двох гравців, модна у французькому товаристві XIX століття.