Четвер, 27 вересня 1883

Поль поїхав сьогодні ввечері з... моєю повною довіреністю.
Він присягнувся головами своїх дітей не шахрувати.
Пані Фалєєва прийшла з донькою, що виходить за Сальмса, сина славнозвісної Раттацці.
Фалєєви — провінційні дрібні дворяни, дуже примітивні; мала гарненька й мала жахливо гучний скандал з одним аташе російського консульства, який показував усім її листи, та ще й листи ганебні, словом, останні мерзоти. Сальмс або дуже закоханий, або дуже в боргах, бо одружується з нею попри все.
Він, кажуть, має статок, що його лишив маркіз де Поммерен, чиїм сином він є і який збагатив його матір Раттацці. Він навіть не граф, хоч і пише це на своїх візитівках. Родина Сальмсів, кажуть, заборонила йому носити цей титул, бо чоловік його матері — то просто пан Сальмс... Та що мені до всього цього! Подейкують. Кажуть. Зрештою, я повторюю те, що всі говорять уголос.