Четвер, 20 вересня 1883

Поль приїхав, ми проводимо день у візитах, на Виставці, у Лісі тощо. Сен-Аман на обіді. Сьогодні ввечері мені трохи краще.
Божидар за моїм наказом надіслав мого листа Сен-Марсо, зняв із нього підпис і дещо стосовно Бастьєна, а ці клапті переслав мені разом із тим уривком, де я кажу йому надіслати листа. Цей лист повний «Арлекіна» й бюста пана Ренана та найтонших оцінок, які я лиш могла знайти. І щомиті я хочу говорити про інше, а немовби нездоланно вертаюся до «Арлекіна» й до «Генія, що береже таємницю могили». Це дуже спритно й дуже гарно. І це має такий вигляд, ніби йому хочуть утнути жарт, надсилаючи це. [Закреслено: Я буду непрони]кна. Він може лише потішитися. А щоб він не думав, ніби подобається мені, я подбала сказати: а проте він не молодий, не вродливий, він...
Яке ж обличчя в нього буде, коли він мене побачить?
Та я кохаю лише іншого. Нікого.