Понеділок, 17 вересня 1883

Маршальша й Клер приходять побути в нас годину.
Завдяки їм я матиму всі можливості написати картину, вимріяну в Жуї.
Це ангели. Князь і княгиня Карагеоргевичі на обіді. Відколи їхній кузен Петро одружився з донькою чорногорського князя й став кандидатом, що його обстоює імператор Александр на сербський престол, я питаю себе, чи наші Божидари — серйозні Карагеоргевичі. І я підбиваю княгиню бути в якнайкращих стосунках із князем Петром, бо вони не в ладах; батько Божидарів був дурний і хворий, і його витурили, а одружився він зі своєю дружиною, у дівоцтві Анастасієвич, донькою мільйонера Анастасієвича, який змовлявся проти Карагеоргевичів і призвів до їхнього падіння. Зрештою, я ніколи достоту не розберуся в усіх цих східних справах; мені важливо лиш те, щоб Божидарів визнавав і приймав у себе глава роду Петро.