П'ятниця, 31 серпня 1883

Ми їдемо до Версаля — Клер, хлопці та я.
Сильна стать розважається деінде, а ми, слабкі жінки, йдемо до палацу. Сьогодні я запам'ятала з нього лише наполеонівські баталії, велич цього найбільшого з людей та його мармурову статую на Святій Єлені. Народе невдячний, народе ниций, народе сліпий!
Та це завело б мене надто далеко!
Ми купили крокетний набір, а ввечері тішимося музикою одним пальцем, абияк, — усі мелодії, усі опери, усі спогади.