Понеділок, 27 серпня 1883

Пані Ґавіні, проїздом, завітала до нас.
Я віддала свого «Рибалку з вудкою» на лотерею на користь Іскії; виграші виставлено на вулиці де Сез у Петі — модна, шикарна, вольфістська [sic] зала тощо. Гарно виглядає мій рибалка, і вода гарна, я б нізащо не подумала. Ах! рама! Ах! оточення! Які ж ми безумні... Навіщо творити мистецтво, юрба ж нічого в ньому не тямить. То ти, виходить, любиш юрбу? Так... Тобто я хотіла б слави, зрозумілої всім, щоб мати ще більше захвату...
Стоїть страшенна спека, я знервована й бавлюся ворожінням на більярді та в книжках. Така-то сторінка, такий-то рядок. Або ж такий рядок ліворуч чи праворуч.