❦
Середа, 25 липня 1883
До Школи красних мистецтв дивитися Римський конкурс. Ми взяли з собою старого Ґавіні, і я добре провела час.Mercredi 25 juillet 1883 Aux Beaux Arts voir le concours de Rome. Nous avons emmené le père Gavini avec nous et j’ai passé un bon moment.
Він цілковито дурний у питаннях мистецтва, вважає себе великим знавцем, говорить голосно, робить зауваги щодо рисунка, кольору, композиції, пнеться і гадає, що публіка вражена.
Il est complètement stupide en matière artistique, se croit grand connaisseur, parle haut, fait des observations sur le dessin, la couleur, la composition, pose et croit que le public est ébahi.
Коли ти в поганому гуморі, це мука, але інакше це кумедно.
Quand on est de mauvaise humeur c’est un supplice mais autrement c’est drôle.
Пан Карʼєс приносить нам два бюсти, куплені по сто франків за штуку. Ми лишаємо його на обід.
M. Carriès nous apporte les deux bustes achetés cent francs pièce. Nous le gardons à dîner.
Він має дуже знічений вигляд, удаючи певну впевненість, я страждала за нього, бо уявляла, як йому, мабуть, ніяково.
Il a l’air très mal à l’aise tout en affectant un certain aplomb, j’ai souffert pour lui m’imaginant qu’il devait être très gêné.
Він надзвичайно бідний, як сказав Еміль Бастьєн, і мені від усього цього прикро.
Il est excessivement pauvre à ce qu’a dit Emile Bastien, tout ça me fait de la peine.
І мені соромно, що я заплатила за два витвори мистецтва ціну капелюшка. Замість того щоб стати любʼязнішою, я через ці почуття здавалася не надто привітною, і мені це прикро. Цей бідолашний хлопець зняв пальто у вітальні й поклав його на диван.
Et je suis honteuse d’avoir payé deux œuvres d’art, le prix d’un chapeau. Au lieu de me rendre plus aimable ces sentiments m’ont fait manquer de cordialité en apparence et j’en suis fâchée. Ce pauvre garçon a ôté son paletot au salon et l’a mis sur un divan.
Він не говорить, ми з Енгельгардтом музикували, це створило певну розрядку, він, певно, не знав, як триматися, я не бачу в нього жодного розуму, але з таким талантом, як у нього, він, певно, розумний, тільки ми не зуміли його розкріпачити. Зрештою, це дика натура, і він, мабуть, дуже гордий і дуже нещасний. А може, це й просто позер...
Il ne cause pas, Engelhardt et moi avons fait de la musique, cela a produit une certaine détente, il a dû ne savoir comment se tenir, je ne lui vois aucun esprit mais avec le talent qu’il a il doit être intelligent mais nous n’avons pas su le mettre à son aise. Du reste c’est une nature sauvage et il doit être très fier et très malheureux. Ce n’est peut-être qu’un poseur...
Хай там як, певне те, що він дуже бідний і що я купила в нього два бюсти за двісті франків, і мені від цього соромно. Я хотіла б надіслати йому ще сто франків, бо маю капітал у сто пʼятдесят франків, але не знаю як.
Dans tous les cas ce qu’il y a de certain c’est qu’il est très pauvre et que je lui ai acheté deux bustes pour deux cents francs et cela me fait honte. Je voudrais lui envoyer cent francs encore car j’ai un capital de cent-cinquante francs mais je ne sais comment.
Треба вам сказати ще, що я ніколи не маю грошей і що мої сукні й капелюшки оплачуються повільно. Зрештою, ми маємо ледь сто тисяч ренти, а витрачаємо все, і нам завжди бракне грошей, а дім являє собою статок щонайменше в триста тисяч франків ренти. Зрештою, двісті франків за непотрібну річ — це тут багато, та однаково... Я невдоволена.
Il faut vous dire, aussi que je n’ai jamais d’argent et que mes robes et mes chapeaux se payent lentement. Enfin nous avons à peine cent mille de rente et nous dépensons tout, et nous manquons toujours d’argent et la maison représente une fortune de trois cent mille francs de rente au moins. Enfin deux cents francs pour une chose inutile sont beaucoup ici, c’est égal... Je suis mécontente.