Понеділок, 23 липня 1883

Цілком віддавшись декору, я бачу великі композиції, лавини людських тіл, фасади монументів із постатями й декоративними фантазіями.
Тут — широке поле для моєї нестями до великого й прекрасного. Вавилонські речі, пісні Данте, перекладені на скульптуру.
Юрми проклятих і хори янголів. Хто це зробив? Ніхто.
Наша скульптура бідна, і якщо все вже зроблено в малярстві, то є чудове місце, яке можна посісти в різьбленні каменю. Це неможливо втілити, бо куди ви хочете це поставити? З практичного погляду це божевілля, монументів, які треба прикрашати, більше нема. Але як це гарно! Ні, це справді гарно.