❦
Неділя, 27 травня 1883
Сьогодні в Москві коронація1.Dimanche 27 mai 1883 C’est aujourd’hui qu’a lieu le sacre à Moscou.
Ми йдемо до церкви, де я, як завжди, переживаю напад люті й розпачу, який доводиться стримувати протягом усього сніданку, на якому присутні Сент-Аман і Черниська.
Nous allons à l’église ou je subis comme d’habitude un accès de rage et de désespoir qu’il faut contenir pendant tout le déjeuner auquel assistent Saint Amand et la Tchernisky.
А потім усе виливається сльозами!
Et puis ça se fond en larmes!
Пані Массальська, приятелька пані Маккей, напевно, не забула сказати, що ніхто з посольства з нами не бачиться. Якби ж то вона тільки це й сказала.
Mme Massalsky l’amie de la Mackay n’aura pas manqué de dire que personne de l’ambassade ne nous voit. Si elle n’a dit que ça.
О пів на пʼяту в Булонський ліс із Аделіною. Усі ці салонні плітки, ці елегантності, це життя...
A quatre heures et demie au Bois avec Adeline. Tous les potins des salons, les élégances, la vie...
Чи я помиляюся, чи маю рацію? Якби я багато бувала у світі й думала лише про елегантності, розносячи по салонах те оригінальне, що, може, є в моєму розумі... я мала б успіх, навіть серед уславлених чоловіків.
Ai-je tort, ai-je raison? Si j’allais beaucoup dans le monde et ne pensais qu’aux élégances, promenant dans les salons ce que je puis avoir d’original dans l’esprit... j’aurais des succès et même pour ce qui est des hommes célèbres.
Вони більше люблять блискучих жінок, біля яких відпочивають від своєї праці.
Ils aiment mieux les femmes brillantes auprès desquelles ils vont se délasser de leurs travaux.
І хіба честолюбство всіх обдарованих чоловіків і навіть геніїв не в тому, щоб їх приймали і щоб вони блищали в елегантних салонах і в товаристві світських жінок? І хіба я не така, як ці чоловіки?
Et l’ambition de tous les hommes de talent et même de génie, n’est-elle pas d’être reçu et de briller dans les salons élégants et chez les femmes du monde? Et ne suis-je pas comme ces hommes?
Звісно, мати ореол було б прекрасно, та навіть без жодного ореолу молода й чарівна жінка може мати біля своїх ніг усіх уславлених, яких так само вабить краса графинь, як графинь вабить їхня слава. Робіть висновки. Я їх не роблю. А втім, я говорю про все це так, наче маю вибір. Куди я піду? У два чи три салони — та й то ні... До пані де Кесслер, чужоземки, де немає ніякої слави в тому, щоб тебе приймали.
Sans doute avoir une auréole serait beau, mais sans aucune auréole une femme jeune et charmante peut avoir à ses pieds tous les illustres qui sont autant attirés par les belles comtesses que les belles comtesses par leur gloire. Concluez. Je ne conclus pas. Mais au fait, je parle de tout cela comme si j’avais le choix. Ou irai-je? Dans deux ou trois salons pas même... Chez Mme de Kessler, une étrangère où il n’y a pas de gloire à être reçue.
Чи до пані де Камбур, яка хоч і француженка, та все те саме.
Ou chez Mme de Cambourg qui est française mais ou c’est la même chose.
Або щоб мене ледве терпіли в старої герцогині де Фіц-Джеймс, чий салон не з веселих. Маршальша не приймає нікого. А ще... Я вже мовчу про Каншиних, Фолеєвих та інших.
Etre tolérée chez la vieille duchesse de Fitz-James dont le salon n’est pas amusant. La maréchale ne reçoit pas. Et puis... Je ne parle pas des Kanchine, Foleyeff et autres.
А до того ж мама у відʼїзді, а батько при смерті.
Et puis maman est absente et mon père à la mort.
Отже, нема про що й говорити.
Donc, il n’y a pas à en parler.
Я дуже хотіла б познайомитися з Камілем Пеллетаном, головним редактором «Justice»2 і цьогорічним депутатом. Я читаю його найсухіші статті, і його розум мене зачаровує. Я просякнута Бальзаком і уявляю собі — що, зрештою, правда, — що в житті все відбувається так, як у його книжках.
Je voudrais bien rencontré Camille Pelletan, le rédacteur en chef de la « Justice » et député de cette année. Je lis ses articles les plus arides et son esprit m’enchante. Je suis imbue de Balzac et me figure, comme c’est du reste la vérité, que dans la vie tout se passe comme dans ses livres.
Заспокоїтися. Заспокоїтися. Заспокоїтися.
Me calmer. Me calmer. Me calmer.
Час у мене ще є, хай йому біс. Мені лише двадцять чотири. А це все-таки чимало.
J’ai le temps que diable. Je n’ai que vingt-quatre ans. C’est tout de même beaucoup.
Рошґросу двадцять чотири.
Rochegrosse a vingt-quatre ans.
Жюля Бастьєна-Лепажа не знали аж до двадцяти пʼяти.
Bastien-Lepage n’a été connu qu’à vingt-cinq ans.
Бач, мені прикро, що я образила того бідолашного архітектора. Та й справді, навіщо він написав, що шкодує, що не може прийти.
Tiens, je suis fâchée d’avoir vexé ce pauvre architecte. Mais aussi, pourquoi a-t-il écrit qu’il regrette de ne pouvoir venir.
Я хотіла б, щоб мої з ним познайомилися і щоб усе владналося.
Je voudrais que les miens le rencontrent et que ça s’arrange.
Примітки
Коронація царя Олександра III відбулася в Москві 15/27 травня 1883 р. ↩
«La Justice» — радикальна республіканська газета, заснована Жоржем Клемансо; Каміль Пеллетан був її головним редактором. ↩