❦
Понеділок, 23 квітня 1883
Lundi 23 avril 1883
Я розлючена. Мама змовилася з княжною Жанною та її чоловіком поїхати до якогось там скульптора після сніданку в нас. Отже, я мушу теревенити чотири години поспіль і покинути напризволяще свою картину.
Je suis furieuse. Maman s’est arrangée avec la princesse Jeanne et son mari pour aller chez je ne sais quel scultpeur, après un déjeuner chez nous. Donc je suis obligée de causer pendant quatre heures de suite et de planter là mon tableau.
А втім, хай там що, я занурена в чорну тугу, з якої вихоплююся лише на мить — і то поривами шаленої веселості.
Du reste quoiqu’il arrive je suis plongée dans une tristesse noire dont je ne sors que par instants et alors avec des gaietés violentes.
Бо до мого великого лиха долучаються вічні дрібні чвари з мамою через ту необхідну річ — заручитися підтримкою посольства; вона не хоче цього зрозуміти і все вірить, що воно владнається саме собою.
Car à mon grand malheur viennent se joindre les éternels petits ennuis avec maman à propos de cette chose nécessaire d’avoir l’appui de l’ambassade, elle ne veut pas le comprendre et croit toujours que ça s’arrangera tout seul.
Але все це було б дрібницею, якби я була така, як раніше. Я знову піду до лікаря.
Mais tout ne serait rien si j’étais comme avant. Je vais encore retourner chez un médecin.
Крішабер, який мене скалічив, щойно помер — і він, і його дружина. Кажуть, вони підхопили мавпячу чуму від мавп, на яких цей учений ставив досліди. Краще було б, Боже мій, щоб ці люди жили, а я не була така нещасна.
Krishaber qui m’a estropiée vient de mourir lui et sa femme. On dit qu’ils ont attrapé la peste des singes sur lesquels cet homme de science pratiquait des expériences. Il aurait mieux valu mon Dieu que ces gens-là vivent et que je ne sois pas si malheureuse.