❦
Вівторок, 24 квітня 1883
Mardi 24 avril 1883
Архітектор приносить мені картку від брата на Виставку портретів у Школі красних мистецтв. Цей бідолашний хлопець і досі геть сумний. Гадаю, між його братом і Стефані щось коїться, бо він каже, що його брат має поїхати; провести два місяці в зовсім іншому оточенні, ніж Париж. І що він захворів на селі, що він найвразливіша істота у світі, що він отримав листи, від яких занедужав, і що, зрештою, йому конче треба подорожувати. Давно вже час кинути ту мерзенну Джоконду з фарбованим волоссям.
L’architecte vient m’apporter la carte de son frère pour ('Exposition de portraits à l’Ecole des Beaux Arts. Il est encore tout à fait triste ce pauvre garçon. Je crois qu’il se passe quelque chose entre son frère et Stéphanie parce qu’il dit que son frère doit voyager; passer deux mois dans un milieu tout autre que Paris. Et qu’il a été malade à la campagne, qu’il est tout ce qu’il y a de plus impressionnable au monde, qu’il a reçu des lettres qui l’ont rendu malade et qu’enfin il faut qu’il voyage. Il serait bien temps de lâcher l’ignoble Joconde aux cheveux teints.
А я шаленію від того, що не чую. Мені потрібні хитрощі, спритність, страхітлива напруга нервів, щоб дати собі раду. І не завжди мені це вдається. Тут можна збожеволіти.
Moi, je suis enragée de ne pas entendre. Il me faut des combinaisons, une adresse, une tension de nerfs épouvantable pour m’en tirer. Et je ne m’en tire pas toujours. C’est à devenir fou.
Мої обідають у пані де Ламбертьє. Я посилаю по Алісу, щоб не лишатися самій і щоб поговорити про Жюля. Зрештою, близько девʼятої приходить княжна з Божидаром та Алексісом, і ми з Божидаром та Алісою говоримо про Жюля. Жюль стане нашим єдиним коханням.
Les miens dînent chez Mme de Lambertye. J’envoie chercher Alice pour ne pas rester seule et pour parler de Jules. Enfin vers neuf heures arrive la princesse avec Bojidar et Alexis, et Bojidar, Alice et moi parlons de Jules. Jules va être notre unique amour.
Ми любитимемо тільки його, він стане нашим Богом. Ми молоді й захоплені, і це як у школах, де когось обожнюють.
Nous n’aimerons que lui, il va être notre Dieu. Nous sommes jeunes et enthousiastes et c’est comme dans les collèges, on adore quelqu’un.
Ми обожнюємо Жюля. Це імʼя щомиті на вустах. Одне слово, це чарівно.
Nous adorons Jules. Ce nom est sur les lèvres à chaque instant. Enfin c’est charmant.