❦
Понеділок, 29 січня 1883
Lundi 29 janvier 1883
Ґайяр проводить нас до Палати, сьогодні там обговорюють вигнання... принців. Сила-силенна люду, увійти страшенно важко, але Ґайяр так старається, що йому це вдається, і, виходячи із засідання, я надсилаю квіти його дружині, колишній пані де Кенсі. Ораторів немає.
Gaillard nous fait entrer à la Chambre, c’est aujourd’hui la discussion sur l’exil des... princes. Un monde fou, on a toutes les peines du monde à entrer mais Gaillard se donne un tel mal qu’il y arrive et en sortant de la séance j’envoie des fleurs à sa femme, l’ex-Mme de Quincey. Il n’y pas d’orateurs.
Флоке пихатий, говорить погано, але знайшов аргумент, якого мені бракувало, щоб схвалити вигнання. «Не можна терпіти, — сказав він, — людей, які відкрито виставляють себе носіями принципу, який вважає себе вищого за національну волю, людей, які визнають і проголошують право понад волею всіх».
Floquet est prétentieux, parle mal mais a trouvé un argument dont j’avais besoin pour approuver l’expulsion. « On ne doit pas tolérer, a-t-il dit des hommes qui se posent ouvertement comme dépositaires d’un principe qui se considère supérieur à la volonté nationale, des hommes qui reconnaissent et proclament un droit au dessus de la volonté de tous ».
Загалом я чула досить добре й бачила непогано. Між іншим, Поля де Кассаньяка, який не виступав і тримався спокійно і який спершу видався мені негарним, а на виході знову — гарним; здається, він мене бачив, я дивилася на нього, як усі... Можливо, навіть більше, і він, як мені здалося, розглядав мене у лорнет. Боюся, що я подавала знаки схвалення, але я така рада, що я республіканка і знаю чому... Запал юнака...
J’entendais assez bien en somme et voyais pas mal. Paul de Cassagnac entre autre, qui n’a pas parlé et qui s’est tenu tranquille, et qui m’a paru laid tout d’abord et que j’ai retrouvé beau en partant; il m’a vue je crois, je l’ai regardé comme tout le monde... Plus peut-être et il m’a lorgné à ce qu’il m’a semblé. Je crains d’avoir fait des signes d’approbation, mais je suis si contente d’être républicaine et de savoir pourquoi je le suis... Enthousiasme de jeune homme...
Слід було б повісити жалобний креп на трибуні; головував Бріссон, він мені дуже до вподоби після його промови про Ґамбетту. Він мав рацію: «той героїчний спів, що пʼятнадцять років був поезією нашого борця, ми більше не почуємо...» Клемансо не виступав... Ми виходимо о сьомій у супроводі Міссака з турецького посольства...
On aurait dû mettre un crêpe à la tribune, Brisson présidait, je l’aime bien depuis son discours sur Gambetta. Il avait raison, « ce chant héroïque qui était la poésie de notre lutteur depuis quinze ans, nous ne l’entendrons plus... » Clémenceau n’a pas parlé... Nous en sortons à sept heures accompagnées de Missak de l’ambassade de Turquie...
Принцеса, Алексіс і Дюсотуа обідають сьогодні ввечері, а я в неспокійному й сумному настрої, мені здається, що ось-ось трапиться хтозна-яке лихо...
La princesse, Alexis et Dusautoy dînent ce soir et je suis dans une disposition d’esprit inquiète et triste, il me semble qu’il va arriver je ne sais quels malheurs...