❦
Четвер, 25 січня 1883
Jeudi 25 janvier 1883
Ах! Краще про це й не казати! Це жахливо! Мої вуха! Мої вуха! Мої вуха! Відколи це так, у мене сила сивого волосся... Життя — це майже невпинна туга, а ще той знайомий жах перед майбутнім, ще!... страшнішим... Ах! То, виходить, при всьому, що мене вразило, ще й цього бракувало! Та ж ні з ким такого не буває! Та чому ж я! Хіба ж усіх цих злигоднів було не досить.
Ah ! j’aime mieux ne pas en parler ! C’est atroce ! Mes oreilles ! Mes oreilles ! Mes oreilles ! Depuis que c’est comme ça j’ai des cheveux blancs en quantité... La vie est une angoisse presque incessante et puis la fameuse épouvante d’un avenir plus !... effroyable encore... Ah ! ce n’était donc avec tout ce qui m’a frappée. Il fallait cela ! Mais cela n’arrive à personne ! Mais pourqoi moi ! Est-ce que toutes ces misères ne suffisaient pas.
Ще й цього нещастя бракувало, цього розпачу! Цієї смерті!...
Il fallait encore ce malheur, ce désespoir ! Cette mort !...