Середа, 27 грудня 1882

CZ ENUKFR

Що ж, сьогодні ввечері, лягаючи спати, я накидала картину, яку хотіла б написати: чоловік у профіль і в тіні грає на фортепіано, двоє інших його слухають... Один відкинувся, спершись головою на постамент статуї, другий сидить верхи на стільці лицем до глядача, з цигаркою в руці. Квіти, посуд, палітра вносять веселу ноту, не кажучи вже про обличчя! Я хотіла б Еміля Бастьєна лицем до глядача, Дюсотуа за фортепіано і Божидара. У Дюсотуа величезний ніс, він високий-високий, худий, із довгими руками й кистями, одне слово, схожий на величезного коника-стрибунця. Еміль Бастьєн низенький, білявий, з відкритим чолом, блакитними очима, повним обличчям, але з великим характером, з оком, якщо хочете, мрійливим. Що ж до Божидара, то це франт із візантійським обличчям, такі бачиш на образках.

Eh bien j'ai esquisse ce soir au moment ou je me couche le tableau que je voudrais faire, un homme de profil et dans l'ombre joue du piano, deux autres l'ecoutent... L'un, se laisse aller la tete appuyee a un dessus de statue, l'autre a cheval sur une chaise de face, une cigarette a la main. Des fleurs, de la vaisselle, une palette, donnent la note amusante, sans compter les tetes ! Je voudrais Emile Bastien de face, Dusautoy au piano et Bojidar. Dusautoy a un nez enorme, il est grand, grand, maigre avec des bras et des mains, enfin il ressemble a une immense sauterelle. Emile Bastien est court, blond, le front nu, les yeux bleus, la figure grasse mais beaucoup de caractere, un oeil reveur si l'on veut. Quant a Bojidar c'est un gommeux avec une tete byzantine, on en voit comme cela sur les images.