Четвер, 13 липня 1882

[Навскоси: Між цим днем і 5 травня 1883 року пройдено величезний шлях... Такої картини отак просто не зробиш. Я ні про що й не здогадувалася.]
Але цього ніколи не може статися, тож я дам собі три місяці, бо треба врахувати дні негоди й невдалі шматки. Але я зроблю це швидше, бо мою композицію буде зроблено тут, вона викарбувана отут, у голові. Від 10 жовтня до 15 грудня шістдесят сім днів. А звичайної роботи мені треба тридцять днів, так, тридцять днів. Так, тридцять днів. Порахуймо: лишається тридцять сім днів. Віднімімо сім днів хвороби. Лишається тридцять, п'ятнадцять днів негоди й п'ятнадцять днів, щоб переробити те, що буде поганим. Не кажучи вже про те, що коли мені знадобиться більше, я зможу лишитися й пізніше за 15 грудня... Ах! Та що ви мені кажете!
Ні, але річ у тім, що коли я знову сяду на пароплав 15-го чи 20-го, то буду в Парижі 1 січня й зможу зробити добрий портрет за ті два з половиною місяці, що мені лишаться.
Мої розрахунки дуже точні. Ось для «Терези» я сказала рівно п'ятнадцять днів, а витратила тридцять; і зауважте, що з головою мені весь час не щастило.
Отже, заклавши втричі більше, ніж треба, я зможу влучити в ціль, бо ця картина значно складніша, і доведеться шукати ефект і ще стільки всього... Що ж, якщо я не зроблю це з першого пориву, то воно буде погане... А проте... О! ці пояснення й це перо...
Годі, годі, годі.
Ми йдемо до Жюліана з герцогинею, потім у Булонський ліс, де ще багато людей. А на обіді в нас Сент-Аман, Серні, Жері та обидва Енґельгардти; усе це зненацька.
А оскільки кухар був мертвецьки п'яний, обіду в нас не було взагалі, довелося послати в молочарню по сусідству по щось їстівне. Зате ми добряче насміялися. Жері приніс драже з хрестин своєї донечки. Ми показуємо йому особняк, і ось у майстерні він мало не бере мене за талію, я подумала, що він збирається поставити мені якесь питання, яке урвав мамин прихід, і на сходах я спитала його — що саме?
Нічого, уявіть собі, він сміявся, кажучи, що хотів попросити в мене поцілунку... Та оскільки Гавіні, він і Сент-Аман — мої батьки... я це сприймаю... А проте цей жарт із боку цього такого собі бонапартиста справив на мене неприємне враження.
Мені завжди здається, що мене не поважатимуть і братимуть за особу не вельми порядну... Це дурість, бо Жері бачив у нас бездоганне товариство... А ще... Та байдуже, це прикро, і ось я вже стривожена... Надто що ми взяли цей особняк у цьому мистецькому кварталі... І моя картина... Якби ви знали, мені доведеться їхати, щоб її зробити, і я наперед лютую, бо моя родина припише цій подорожі оздоровчу мету, так що мені майже хочеться лишитися... Це доводить до люті.
Треба, щоб Тоні побачив ескізи й дав мені свої поради. Я віднесу їх йому в суботу, якщо він не прийде завтра.
А ще я закохана в Кассаньяка, серце моє нудиться. Цей журналіст тридцяти восьми з половиною років, одружений із донькою старої авантюрниці, уже й не знає, чи я взагалі існую. Ні, бачте, мені потрібна незалежність; я марную свою дівочість з обох кінців і гризу вудила.
Я буду надто нещасна, якщо вийду за чоловіка, який, звісно, схоче і посагу, і дружину. Неможливо, щоб я цього когось полюбила... А чекати якогось князя-мільйонера, у Росії, може, та й то... Довелося б згаяти забагато часу на пошуки нагоди.
Те, що мені потрібно, — це особливий чоловік... Який дав би мені ім'я, становище, який був би чесний і дав би мені спокій. Щоб я була заміжня й цілком вільна; я бачу тільки Сент-Амана. Мені хочеться натякнути йому, розмовляючи довірливо й якомога вправнішими манівцями... Що я радше шукала б друга, брата. Що мистецтво, якому я віддаюся, вимагає, щоб... А ще, як дитячий жарт, що кілька ворожбитів напророчили мені, що я помру під час народження дитини... Ні, це надто делікатно. Сент-Аман не такий, як усі, але неможливо дати йому зрозуміти, що мене це влаштовує...
Одружитися він не може... Але неможливо сказати йому, що саме тому я й хочу вийти за нього. А ще він боятиметься, що не... або що я наколю дурниць... Ах! Якби ж він зважився. Це було б чудово. Я була б така спокійна, а зрештою, оскільки є розлучення, я зможу влаштувати собі й великий шлюб.