П'ятниця, 27 січня 1882

Ґамбетта впав, тобто більше не міністр, але це, на мою думку, дрібниця. Тільки погляньте у тому, що діється, на боягузтво й нещирість людей. Ті, хто гризе Ґамбетту, ті самі непримиренні, ані слова не думають з усіх цих ідіотських звинувачень у диктатурі тощо.
Ах! мене завжди обурюватимуть мерзоти, що чиняться щодня.
А щодо падіння міністерства — то це голосування за списком, кожен це знає, але й цей Ґамбетта, який хотів домогтися від Палати визнання своєї дурості, [замазано: аби лиш] ця купа нікчем погодилася втратити свої мандати...
Мені наснився сон, що віщує мені найчорніші речі, якусь велику капость, яку мені доведеться витерпіти.