Неділя, 6 листопада 1881
[Додано: Тобто розслідування показало, що підстав для процесу немає.]
Процес скінчився, виграний. Це здається неможливим — так довго він тягнеться, а проте так і є. Ми щойно отримали мамину депешу, коли пані де Брімон була тут, близько десятої вечора. Ось щасливий день.
Уранці ми бачили Ґавіні, потім Сен-Амана, Божидара тощо. Завтра я йду до Палати з Аделіною, яка в захваті мене бачити і яка доручає мені розвіяти смуток старих Ґавіні й Жері. Підготовлена розмовою з Жюліаном і сьогоднішньою новиною, я думаю про переможний вигляд, який матиму завтра в сукні Луї XV, [затерті слова: фетровому капелюшку трохи на манір] Анрі III, але все цілком паризьке, з букетиком бенгальських троянд аж угорі ліфа. Я воліла б фіалки, та вони містять натяки. Велике засідання. Туніська справа, падіння міністерства, можливо, промова Ґамбетти. Кілька разів я ловила себе на самотній усмішці, думаючи про завтра, про засідання, про сіре вбрання, про букет троянд і про мій щасливий вигляд.