Вівторок, 23 серпня 1881

Ґамбетта пройшов дуже погано. Кассаньяк пройшов, але наразі мені до того байдуже.
Серні позує, і так погано! Вона не така дурна, як гадають, але... Одне слово, вона дивна, їй чогось бракує в голові.
Я знову ходила до Коліньйон із тіткою. Могла б бувати там частіше, але піддаюся бажанню туди не ходити, по правді; я-бо знаю, наприклад, що не це приведе мене на небеса, але я вже не докладаю зусиль, щоб подолати цей егоїзм, бо більше не сподіваюся на винагороду — ось що за ниці почуття... Але ж яке правдиве, I!
Чи є на землі бодай один християнин, що творить добро, не сподіваючись принаймні на небесну винагороду? Я знаю, що є створіння, які чинять добро заради втіхи, яку це дає, бо чинити добро — то справжня насолода... коли воно не коштує вам надто великих моральних незручностей і фізичної відрази; надто оцього. Спробуйте-но навідати хворого!
Звісно, приносячи йому розраду, веселість, приносиш більше, ніж гроші, але...
Зрештою, сьогодні ввечері це не коштувало мені нічого, тільки-но я ввійшла: не знаю чому, але було не так гнітюче, як я собі уявляла. Тепер у поверненні туди вже не буде заслуги — і я туди повернуся.
Якби тільки лінощі не брали наді мною гору... а живопис! Я докладаю відчайдушних зусиль, і сьогодні ввечері мені здається, що я вже на рівні Брезло [затерте слово: 1874 року]. Брезло вже шість років працює в Жюліана, та й перед тим працювала щонайменше два роки — хай і не так добре, як у Жюліана; вона дівчина серйозна. [затерті слова: Я не] рахую її дитячих уроків малювання в школі, як і моїх удома. Отже, в неї вісім років праці, а в мене — три роки й десять місяців.
Я не вираховую ні канікул, ні втрачених тижнів — ні в неї, ні в мене...
З кожним новим полотном я уявляю, що ось воно — а воно ніяк не виходить!

Примітки

Англ. «Я!» — характерний для Марі англійський вигук для наголосу; в оригіналі написано англійською.