❦
Пʼятниця, 29 липня 1881
Сент-Агат1! О, яка радість знову побачитися! Він перебирає всю свою вервицю... словом, усі свої дурощі; боюся, він скінчить дуже сміховинно.Vendredi 29 juillet 1881 Saint Agathe ! Ô merci de se revoir ! Il déroule tout le chapelet... enfin toutes ses folies; je crains qu’il finira très ridicule.
Зрештою... Що ж до мого живопису, він каже, що раніше мене не підбадьорював, не вірячи в мене, гадаючи, що це нещаслива пристрасть, але тепер!! Моя картина гарна, гарна, гарна тощо. Я матиму й успіхи, і медалі, справжню карʼєру. Сент-Агат підставить плече, він вірить у мій талант. Що за дурощі.
Enfin... Quant à ma peinture il dit qu’il ne m’encourageait pas avant, n’ayant pas confiance, croyant à une passion malheureuse mais à présent !! Mon tableau est bien, bien, bien etc. J’aurai et des succès et des médailles, une vraie carrière. Saint Agathe va pousser à la roue, il croit à mon talent. Quelles folies.
Зрештою, мені дуже сумно, і я ні в що не вірю. Лаври Брезло просто-таки не дають мені спати, хоча Вільвʼєй та інші не перестають повторювати, що, беручи до уваги час, який ми працювали, — Брезло почала малювати ще до того, як я почала рисувати, — то з огляду на це я набагато незвичайніша за неї... Ах!.. Зрештою. Доведеться братися до роботи.
Enfin, je suis très triste et n’ai confiance en rien. Les lauriers de Breslau m’empêchent positivement de dormir bien que Villevieille et d’autres ne cessent de répéter que prenant en considération le temps que nous avons travaillé, Breslau ayant commencé à peindre avant que je commence à dessiner, que cela considéré je suis bien plus extraordinaire qu’elle... Ah ! ... Enfin. Il va falloir se mettre à travailler.
Примітки
«Сент-Агат» — так Марі називає Сент-Амана, за «бароном де Сент-Агатом» із газетного фейлетону (2 квітня 1881); «je finirai par croire que cʼest son vrai nom» (8 серпня 1881). ↩