❦
Неділя, 10 липня 1881 — 28 червня
Я лягла о пів на пʼяту, забувши про молитви. Поль не хоче миритися з Олександром, а проте його самолюбство, убережене мною, ціле, але тут у них дивовижні уявлення.Dimanche 10 juillet 1881 - 28 juinJe me suis couchée à quatre heures et demie oubliant les prières. Paul ne veut pas se raccommoder avec Alexandre, pour -tant son amour-propre sauvegardé par moi est intact mais ils ont ici des idées extraordinaires.
Зрештою, ми снідаємо в Олександра й напиваємося. Тут без цього не обходяться, я в жаху. Ах! я хочу поїхати, тут усе гидке! О! а мої дядьки — вони геть нестерпні: добродушний дурник Етьєн і пʼяниця Володимир. Що я сказала? Я нічого не сказала. Та Марі сказала, що я хочу поїхати, ну то ти кажеш, що їдеш, зможеш поїхати, а поки що нащо їхати: — Тобі ж тут так добре. — тощо. А я вийшла звідти нестямна, і ось ми всі вернулися, окрім мами й тата, які тільки те й роблять, що дратують одне одного, і знервовані, наче істерики.
Enfin on déjeune chez Alexandre et on se grise. On ne peut pas se passer de ça ici , j’en suis horrifiée. Ah ! je veux m’en aller, tout est dégoûtant ici ! Oh ! et mes oncles ils sont positivement tannants, le bonace Etienne, et l’ivrogne Wladimir. Qu’est-ce que j’ai dit ? Je n’ai rien dit. Mais Marie a dit que je veux partir, eh bien tu dis que tu pars, tu pourras partir en attendant pourquoi faire s’en aller: - Tu es si bien ici. - etc. Moi j’en suis sortie folle et nous voilà tous de retour sauf maman et papa qui ne cherchent qu’à se piquer et qui sont énervés comme des hystériques.
Дорогою ми зустрічаємо Ліхопоя, зупиняємося, розмовляємо.
On rencontre Lihopoy sur la route, on s’arrête, on cause.
Міша вирвав собі зуба, піднімаючи Сперандіо й Поля, бо сьогодні ввечері у великій вітальні ми влаштовуємо щось на кшталт цирку. Коко робить вправи, чоловіки теж.
Micha s’est arraché une dent à soulever Sperandio et Paul car ce soir au grand salon nous organisons une sorte de cirque. Coco fait l’exercice, les hommes aussi.
Міша весь час тримається наших спідниць, йому двадцять три роки, але наче шістнадцять.
Micha est toujours fourré dans nos jupes, il a vingt-trois ans mais c’est comme s’il en avait seize.