Середа, 4 травня 1881

Байєль позує! Я малюю її портрет. Вона так його випрошувала, що довелося. Але це дуже докучливо. Я була в Салоні до десятої, а о десятій вона прийшла позувати.
[Замазано: Я ходила заплатити Жюліанові й показала йому] свої фотографії в костюмі. Цей жид оплачує знесення перегородки і нічого не вимагає за продерту картину. Не знаю, що й робити.
Після прогулянки в Лісі ми привозимо княгиню на вечерю додому, Алексіс прийшов увечері. Знаєте, Жюліан, побачивши, як він ходить за мною по Салону, уявляє собі, що між нами щось є. Мене це смішить.

Примітки

Марія тут вживає антисемітський епітет у характерно суперечливий спосіб — «єврейська» риса, яку вона має на увазі, мала б означати спритну, розважливу діловитість, а проте наступне ж речення хвалить несподівану щедрість Жюліана. Побутовий антисемітизм — прикмета її доби й середовища, а не схвалювана позиція.