❦
Субота, 23 квітня 1881
Samedi 23 avril 1881
Я понесла портрет Тоні; спершу він вважає, що дуже добре скомпоновано, а потім, по різних порадах, каже, що це напрочуд добре як на того, хто працював не довше за мене.
J’ai porté le portrait à Tony, il trouve d’abord que c’est très bien arrangé, puis après divers conseils il dit que c’est étonnamment bien pour quelqu’un qui n’a pas plus travaillé que moi.
— Так, це напрочуд добре, і якщо ви й далі працюватимете так...
- Oui, c’est étonnament bien, et si vous continuez à travailler comme...
Але я перебиваю його й вигукую, що працюватиму ще більше, скільки зможу, і ще більше.
Mais je l’interromps en m’écriant que je vais travailler encore plus, autant que je pourrai et plus.
Я в захваті, це напрочуд добре — оце нарешті! Отже, я роблю не просто похвальні успіхи. Ах! я вільно зітхаю!
Je suis enchantée, c’est étonnamment bien à la bonne heure ! Je ne fais donc pas des progrès estimables seulement. Ah ! je respire !
Я вже зарахувала себе до достойних учениць... Ах! хай йому грець, яке щастя.
Je m’étais déjà classée dans les élèves honorables... Ah ! nom d’un chien quelle chance.
Портрет гарненький: вона вбрана в білу батистову1 сукню, відкриту округло і призібрану, з короткими буфчастими рукавами та манжетами, рожева стрічка на талії під грудьми, соломʼяно-жовта шаль навколо неї, що вкриває руки, ліва рука недбало тримає троянду... Голова анфас, зовсім пряма, наполовину в дуже світлій тіні, наполовину у світлі. Тло нейтральне, тепле прозоро-сіро-зелене. Не думайте, що я вважаю себе талановитою, ще ні, але скомпоновано гарненько, жінка гарненька, і це напрочуд добре як на того, хто працює ще так недавно.
Le portrait est joli, elle est habillée d’une robe de batiste blanche ouverte en rond et froncée, des manches courtes, bouffantes et poignets, un ruban rose autour de la taille sous les seins, un châle jaune paille autour d’elle et couvrant les bras, la main gauche tient une rose avec abandon... La tête est de face, toute droite moitié ombre très claire et moitié lumière. Fond neutre, gris-vert chaud et transparent. N’allez pas croire que je me crois du talent, pas encore, mais c’est joli d’arrangement, la femme est jolie et c’est étonnamment bien pour quelqu’un qui ne travaille pas depuis longtemps.
Ми повертаємося з церкви, уже пʼята, але, прихопивши з собою Алексіса, ми добру годину сміялися, тож насправді дісталися додому о пів на четверту. «Записник світської людини»2 розповість вам про ці пишноти; пані де Перонне була там з Трубецькими, мій батько розцілувався з послом і познайомив мене з ним. Багато друзів: Тюркан, дю Сото, Аладро, Чумаков тощо. Ми вечеряли за почесним столом, як щороку, і, як щороку, мій туалет був невдалий, хоч і кращий. Сукня з шовкового муслину, всіяна дрібним гаптуванням, у стилі Людовіка XV. Дуже гарненька, але це не я. Я й справді дурепа, що забуваю: ніколи не слід силувати свою красу; зрештою, з лиця я була нічогенька. Діна така побожна! Це чудово. А я думаю про Кассаньяка під час меси.
Nous revenons de l’église, il est cinq heures mais ayant ramené Alexis avec nous, nous avons bien ri pendant une heure, ça fait que nous sommes réellement rentrés à trois heures et demi. « Le carnet d’un mondain » vous racontera ces splendeurs, Mme de Peyronney était là avec les Troubestkoy, mon père s’est embrassé avec l’ambassadeur et m’a fait faire sa connaissance. Beaucoup d’amis, Turquan, du Sautoy, Aladro, Tchoumakoff, etc. Nous avons soupé à la table d’honneur comme tous les ans et comme tous les ans ma toilette n’était pas réussie, pourtant mieux. Une robe en mousseline de soie semée de petites broderies, forme Louis XV. C’est fort joli mais ce n’est pas moi. Je suis vraiment idiote d’oublier qu’il ne faut jamais forcer sa beauté, enfin j’étais bien de figure. Dina est si pieuse ! C’est admirable. Moi je pense à Cassagnac pendant la messe.
Примітки
Батист — дуже тонка, легка лляна або бавовняна тканина. ↩
«Записник світської людини» (Le Carnet dʼun mondain) — світську колонку «Фігаро» за підписом «Етенсель» («Etincelle», «Іскра») писала сама пані де Перонне (Марі Біар де Пейронні; див. 19 березня 1881). ↩