❦
Субота, 16 квітня 1881
Samedi 16 avril 1881
Мені снився Кассаньяк, який наклав на себе руки; я ступала калюжами його крові, а потім, кинувшись йому в обійми, кричала, що хочу померти разом із ним.
J’ai rêvé de Cassagnac qui s’est suicidé, je marchais dans des flaques de son sang, puis me jetant dans ses bras j’ai crié que je voulais mourir avec lui.
Потім це було в Жюліана, який, глузливо посміхаючись, показував мені Кассаньяка на нашвидкуруч зробленому ліжку і тішився, бачачи цей роман — як я доглядаю пораненого. Навколо було багато люду, і я весь час ховалася, щоб мене не побачив Кассаньяк, який за двадцять чотири години одужав, чим я була начебто невдоволена.
Puis c’était chez Julian qui me montrait en ricanant Cassagnac sur un lit improvisé et se réjouissait de voir ce roman, moi soignant le blessé. Il y avait beaucoup de monde autour et je me cachais toujours pour ne pas être vue de Cassagnac qui au bout de vingt quatre heures était guéri, ce dont j’ai été comme mécontente.
На цьому я прокинулася з жалем. Хіба не принизливо весь час вертатися до цього чоловіка, який, можливо, уже й не знає, чи я існую, який ніколи не думав про мене як про когось милого, який погано про мене думає, з яким я познайомилася, коли мій розум був ще наполовину сформований, коли я казала недоречності, дурниці... Словом, безліч гострих кутів, що відтоді згладилися. Я, може, тоді була цікавіша... усе це, усе це, усе це... Словом, ось що ясно і що має пояснити вам усе: Ви знаєте, що він для мене означає. А я для нього — Ніщо.
Là-dessus je me suis réveillée avec regret. Est-ce que ce n’est pas humiliant d’en revenir toujours à cet homme qui ne sait peut-être plus si j’existe, qui n’a jamais pensé à moi comme à quelqu’un de gentil, qui a mauvaise opinion de moi, que j’ai connu quand j’étais à moitié formée d’esprit, disant des maladresses, des folies... Enfin un tas d’angles qui se sont arrondis depuis. J’étais peut-être plus intéressante alors... tout ça, tout ça, tout ça... Enfin, ce qu’il y a de clair et ce qui doit vous expliquer tout: Vous savez ce qu’il est pour moi. Et moi je ne suis Rien pour lui.
Ось що принизливо й безглуздо! Та зрештою, це божевілля, це ідіотизм, це кретинство, це провінція, це консьєржка, це міщанство, це стара діва — отак чіплятися за спогад про байдужого!!
Voilà qui est humiliant et bête ! Mais enfin c’est fou, c’est idiot, c’est crétin, c’est province, c’est concierge, c’est bougeois, c’est vieille fille de s’accrocher ainsi à la mémoire d’un indifférent !!
І це посеред Парижа, коли живопис у повному розпалі, — я так уперто тримаюся тієї самої думки ось уже майже три роки, відколи він одружений?!! Якби це було те знамените Кохання, я страждала б, бо ж, кажуть, від нього хворіють, від нього вмирають. Я, щоправда, хвора, але зрештою не через це. Це просто-таки сміховинна риса моєї вдачі, або ж я стаю старою дівою — двадцять два роки, — але я завжди була така. А ще брак розваг: я в самісінькому Парижі, але на один вихід у світ я місяцями живу під замком. Не якомусь нікчемному Ґабріелеві мене розважити. Зрештою, якби цей клерикал Кассаньяк був мені ніким, я й тоді про нього не думала б, я була б цілковитою затворницею.
C’est au milieu de Paris, avec la peinture en plein mouvement que je suis si obstinément la même idée depuis voilà près de trois ans qu’il est marié ?!! Si c’était le fameux Amour eh bien j’en souffrirais puisqu’il paraît qu’on en tombe malade, qu’on en meure. Je suis malade il est vrai mais enfin ce n’est pas à cause de cela. C’est tout bonnement un côté ridicule de ma nature ou que je deviens vieille fille, vingt-deux ans, mais j’ai toujours été comme ça. Et puis manque de distractions, je suis en plein Paris mais pour une fois que je sors je vis enfermée des mois. C’est pas un mince Gabriel qui pourrait distraire. En somme si ce clérical de Cassagnac ne m’était rien je n’y penserais pas quand même, je serais absolument recluse.
Я сфотографувалася в Валері1 у костюмі, Діна теж. У нас гості: Чумаков, Гольдсмід, Кіреєвський і пані Ґавіні, яка лишається надовго і розповідає, що Аплечеєв сказав, ніби живить до пані Ґавіні вічну ненависть за те, що вона домоглася для нас запрошення до Дальма і що про мене пишуть у «Спорті», а про його дружину ні. Це, без сумніву, теж він плескав язиком у королеви. Пані Ґавіні дістала запрошення, а ми ні. Королева запросила усно, але картки розсилають Альтавілла, і після Аплечеєва вони, певно, навели довідки в посольстві у Бахметьєва. Отож і повний набір. І все це через цей процес! Господи Боже! Сам мій батько каже, що справа не варта й дірки з бублика і що якби замість лавірувати, зволікати, тягти час, поїхати до Росії й покінчити з ним, то нічого б уже не лишилося. Як у справі Суліми! Ох і набалакалися ж про неї! Ох і галасу наробила, ох і вимастилися всі в ній! (Брати Бабаніни намʼяли вуха одному справникові2.) Мама, щойно приїхавши до Росії, зʼявилася куди слід, і її одразу вивели з поточної справи, тож вона не мала до неї жодного стосунку. Я пишу, мов пʼяниця, але це речі надто прикрі, щоб викласти їх до пуття.
Je me suis photographiée chez Waléry en costume, Dina aussi. On a du monde, Tchoumakoff, Goldsmid, Kireyewsky et Mme Gavini qui reste longtemps et qui raconte qu’Appletcheieff a dit qu’il voue à Mme Gavini une haine éternelle parce qu’elle nous a fait inviter chez Dalmas et qu’on parle de moi dans le Sport et pas de sa femme. C’est sans doute lui aussi qui a potiné chez la Reine. Mme Gavini a reçu l’invitation, nous pas. La Reine a invité verbalement mais ce sont les Altavilla qui envoient les cartes et après Appletcheieff ils se sont sans doute informés à l’ambassade auprès de Bachmetieff. Alors c’est complet. Et tout ça pour ce procès ! Seigneur Dieu ! Mon père lui-même dit qu’il n’y a pas de quoi fouetter un chat et que si au lieu de louvoyer, de temporiser, de trainer on allait en Russie pour le finir il n’y aurait plus rien. Comme l’affaire Soulima ! En avait-on assez parlé ! Ça a-t-il fait du tapage, c’est-on assez sali là dedans ! (Les frères Babanine ont calotté un ispravnik), Maman sitôt arrivée en Russie s’est présentée et on l’a immédiatement écartée de l’affaire en court tant qu’elle n’avait pas à être mêlée là dedans. J’écris comme un ivrogne mais ce sont des choses trop vexantes pour que je les dise bien.
Ви ніколи в житті не уявите собі недолугості моєї родини! Можна подумати, що їй чомусь вигідно собі шкодити! Днями мій батько довго вмовляв тітку зважитися на відʼїзд. Аякже! Вона вважає, що це елегантно — лихословити про Росію, і хизується цим.
Vous ne vous ferez jamais de la vie une idée de l’ineptie de ma famille ! C’est à croire qu’elle a un intérêt quelconque à se faire du tort ! L’autre jour mon père a longuement parlé à ma tante pour la décider à partir. Ah bien oui ! Elle croit que c’est élégant de dire du mal de la Russie et pose.
Ах! хоч заспівай із люті.
Ah ! c’est à en chanter de fureur.
А тим часом страждаю я. Не дістати запрошення до королеви... про це довідаються, та й Кассаньяк теж може це знати. Зрештою, це вже стає кумедним. Мені лестить, як уважно й наполегливо небо мене переслідує.
En attendant c’est moi qui pâtis. Ne pas être invitée chez la Reine... on en saura quelque chose et Cassagnac aussi peut le savoir. Enfin ça devient amusant à force. Je suis flattée de l’attention et de la persistance du ciel à me persécuter.
Примітки
Валері — модний паризький фотограф Станіслав Юліан Островський, відомий як Валері (1838–1900), що мав студію на бульварі Капуцинів, 39. Він фотографував великих красунь і знаменитостей доби. ↩
«Справник» (ispravnik) — російський повітовий начальник поліції. Справа Бабаніних-Суліми, вочевидь, була родинною судовою тяганиною з їхніх російських маєтків, повʼязаною з нападом на місцевого урядовця, — той різновид провінційної суперечки, що роками тяглася в російських бюрократичних судах. ↩