❦
Субота, 2 квітня 1881
Samedi 2 avril 1881
Наша перша субота: Байєль, Чумакови, Ґавіні, Одетта (Рандуен!), Ланьядес-Ефенді (турецьке посольство).
Notre premier samedi, la Bailleul, les Tchoumakoff, les Gavini, Odette (Randouin !), Lagnadès-Effendi (ambassade turque).
Байєль приводить свою приятельку пані де ла Ланд, яка даватиме костюмований бал і розраховує на мій костюм, оспіваний «Спортом». Сент-Аман, що йде з нами сьогодні до Італійців. Пані де Перонне (віконтеса де Леторьєр) мала прийти з нами, але вона нездужає!! — Та байдуже, каже Сент-Аман, чемність уже виявлено, вона прийде вас провідати, і ми зробимо «Записник світської людини»; зрештою, коли Агата за щось береться, ви ще побачите. Я хочу, щоб навесні ви були наймоднішою дівчиною Парижа, найпомітнішою. Нам потрібен успіх, справжній. «Спорт» уже почав, ви побачите, як воно піде. Я в сукні з арабського газу та з фішу з дуже легкого тюлю.
La Bailleul amène Mme de la Lande, son amie, qui va donner un bal costumé et qui compte sur mon costume célébré par le « Sport ». Saint Amand qui vient aux Italiens avec nous ce soir. Mme de Peyronney (vicomtesse de Létarière) devait venir avec nous mais elle est souffrante.!! - C’est égal dit Saint Amand la politesse est faite, elle viendra vous voir et nous ferons un « Carnet d’un mondain », du reste quand Agathe entreprend quelque chose, vous verrez. Je veux qu’au printemps vous soyez la jeune fille la plus à la mode de Paris, la plus regardée. Il nous faut un succès, un vrai. Le « Sport » a commencé, vous verrez comme ça ira. Je suis en robe de gaze arabe avec un fichu de tulle très vaporeux.
Сент-Аман і Ґавіні приходять сказати мені, скільки людей питало, хто ця чарівна тощо тощо.
Saint Amand et Gavini viennent me dire combien ont demandé qui est cette ravissante etc. etc.
Я думала, що зберегла фейлетон1 про кокодеток, де йдеться про барона де Сент-Агата; він пояснив би вам вдачу цього персонажа — там дуже мило й правдиво розказано, як його полумʼя, цілком... платонічне, не з тих, що палають, як він навіть не намагається розпалити пожежу і як цілковито, душею й тілом, віддається своєму ідеалові дня. Щойно у якомусь товаристві зʼявляється особа, через яку можна наробити шуму у світі, він заволодіває нею, оспівує її, скрізь споруджує їй вівтарі, на вустах у нього лиш її хвала. А коли, зрештою, репутацію зроблено, кумира встановлено, оточено, прилаштовано, прийнято публікою, він відступає й переходить до іншого культу. Тільки зі мною це буде важко: американка, представлена своїм міністром, — то було б простіше простого, або ж акторка, співачка, танцівниця. А я ж світська дівчина, і в мене немає ні свого посольства, ні жодної підтримки в російській колонії, навпаки. Не далі як минулого понеділка (певно, Аплечеєви) про нас верзли дурниці в королеви, і один із камергерів спитав у Ґавіні, хто ми такі, а тому довелося його заспокоювати. А я ж промовчала про пані Аплечеєву — якби я щось сказала, те, що вона потім казала б, дуже б ослабло! Але я казала собі: промовчу, і небо мене за це винагородить... може, воно зробить це згодом, а на цю мить воно лишень розвʼязало язика гидкій росіянці. Гаразд.
Je croyais avoir gardé le feuilleton des cocodettes où il est question du baron de Saint Agathe, cela vous expliquerait le caractère du personnage, il y est très gentillement et véridiquement raconté, comment sa flamme toute... platonique n’est pas de celles qui brûlent, qu’il ne cherche même pas à allumer d’incendie et qu’il se donne corps et âme à son idéal du jour. Sitôt qu’il se montre dans quelque monde que ce soit une personnalité qui permet de faire quelque bruit dans le monde, il s’en empare, il la célèbre, il lui dresse des autels partout, il n’a que son éloge à la bouche. Et que du reste une fois la réputation faite, l’idole installée, entourée, casée, acceptée du public il se retire et passe à un autre culte. Seulement ce sera difficile pour moi; une américiane présentée par son ministre mais ce serait la moindre des choses ou bien une actrice, une chanteuse, une danseuse. Mais moi je suis une jeune fille du monde et je n’ai ni mon ambassade, ni aucun appui dans la colonie russe, au contraire. Lundi dernier encore (les Appletcheieff sans doute) on a dit des bêtises de nous chez la Reine et un des chambellans a demandé ce que nous étions à Gavini qui a été obligé de le rassurer. Et moi qui ai fait la discrète sur le compte de Mme Appletcheieff si j’avais dit quelque chose, ce qu’elle aurait dit ensuite serait considérablement affaibli ! Mais je me disais, je me tairai et le ciel m’en récompensera... peut-être le fera-t-il plus tard, mais sur l’heure il a délié la langue de la sale russe. Bien.
Отже, Сент-Аманові буде тим більше клопоту, що пробуджені заздрощі матимуть з чого вибирати, аби мене забалотувати2.
Donc Saint Amand aura d’autant plus à faire que les jalousies éveillées n’auront que l’embarras du choix pour me blackbouler.
Але згадаймо Едмона-чарівника3 і повторімо за ним: я з усім упораюся.
Mais pensons à Edmond le sorcier, et répétons après lui: Je viendrai à bout de tout.
Чотири дні тому Ґабріель сильно забив увесь бік: його зачепила карета, поки він розплачувався з кучером. Тепер він прикутий до ліжка, і ми не побачимося щонайменше десять днів.
Il y a quatre jours Gabriel a eu tout le côté très meurtri par une voiture qui l’a accroché pendant qu’il payait son cocher. Le voilà au lit et nous nous verrons pas dix jours au moins.
Примітки
Сент-Амана було виведено (як «барона де Сент-Агата») в сатиричному фейлетоні про модних паризьких типів, які присвячують себе просуванню світських знаменитостей, — характеристика, яку Марія вважає точною й трохи цинічною. ↩
«Забалотувати» (blackbouler) — від англійського «blackball», виключити, піддати остракізму. Англійський запозичений вислів уже усталився у французькому світському жаргоні до 1880-х років. ↩
Едмон — паризький ворожбит на картах, до якого Марія ходила у вересні 1877 р.; його «пророцтво» не раз згадується в її зошитах («Prédiction dʼEdmond», 088–090). ↩