Середа, 2 березня 1881

У понеділок увечері на балу в Туніс — у костюмі доби Консульства. Торішньому. Дуже гарненька. Застудилася і кашляю. Прийом — а ні брами для карет, ні скляного піддашшя! Нечувано. Чумакови вечеряли в нас, і ми поїхали туди разом. Три танці я пробула з якимись незнайомими дрюками. Повернулася о пів на дванадцяту.
Ах! як це сумно!
Прийшли Колуччі, потім пані де Брімон. Алексіс представив свого друга Дотуа, великий талант за роялем. Познайомилися в пані Енгельгардт.
У мами й Діни в Росії весь час були вечори, бали та свята.
Що й казати, мені не щастить.

Примітки

Костюм доби Консульства (costume Consulat) — сукня в стилі Консульства (1799–1804) з високою талією, класичним драпуванням і тонкими тканинами. ↩
Брама для карет (porte cochère) і скляне піддашшя (marquise) — вʼїзна брама, крізь яку екіпажі заїздили на подвірʼя, та скляний навіс над входом, щоб гості виходили під дахом. ↩