❦
Пʼятниця, 18 лютого 1881
Vendredi 18 février 1881
Прикрощі! Малюнки переплутали, і половину конкурсу не оцінили. Велике сумʼяття; Жюліан піднімається й береться щось пояснювати, а я, думаючи зовсім про інше, прихилившись до дверей, позіхаю на весь рот, і це ясно означало: Ах! як мені все це остогидло! Жюліан, уже й без того роздратований, обертається й каже мені, що я можу йти додому, якщо мене це не тішить. Я не знайшла, що відповісти, бо зробила це ненавмисне і не мала ані найменшого бажання бути нечемною.
Des embêtements ! On avait mélangé les dessins et la moitié du concours n’a pas été jugée. Grand émoi, Julian monte et se met à expliquer je ne sais quoi, moi qui pensais à autre chose appuyée contre la porte, je pousse un formidable bâillement qui signifiait clairement: Ah ! que tout ça m’embête ! Julian déjà exaspéré se retourne et me dit que je n’ai qu’à aller chez moi si cela ne m’amuse pas. Je n’ai rien trouvé à répondre, ne l’ayant pas fait exprès et n’ayant pas eu la moindre envie d’être impolie.
Ось уже два дні, як славетний митець проходить повз, не виправляючи мене, і це створює в майстерні напружену атмосферу, яка мене дратує!
Voilà deux jours que l’illustre artiste passe sans me corriger et cela fait une situation tendue à l’atelier, qui m’ennuie !
А сьогодні ще ця Дайєнс відчула потребу сказати мені три прикрі речі під приводом того, що я ходжу до Міранди, а до неї не зайшла.
Et aujourd’hui, c’est cette Daillens qui a éprouvé le besoin de me dire trois choses désagréables sous prétexte que je vais chez la Miranda et que je ne suis pas allée chez elle.
О дурепа, вона геть як її мати. І обидві такі заздрісні.
Ô la bête, elle est comme sa mère. Et si envieuses toutes les deux.
Ось лист, який я пишу матері, [бракує]
Voici une lettre que j’écris à la mère, [maque]
Газети друкують звіт про костюмований бал маркізи де Сан-Карлос. А моя родина ще хоче, щоб я її любила!
Les journaux font le compte-rendu du bal travesti de la marquise de San Carlos. Et ma famille veut que je l’aime !