❦
Субота, 5 лютого 1881
Samedi 5 février 1881
Попрацювавши до пʼятої, ми їдемо до Жювізі. Сукня з шовкового муслину, дуже мʼяка, рясно драпована, коротка. Троянди на правому плечі, стебла протягнуті крізь пояс і зʼєднуються з іншими трояндами, що спадають каскадами аж до подолу; виходить, що майже весь перед — у квітах.
Après avoir travaillé jusqu’à cinq heures nous allons chez les Juvisy. Robe de mousseline de soie très souple, très drapée; courte. Des roses sur l’épaule droite, les tiges passent dans la ceinture et rejoignent d’autres roses tombant en cascades jusqu’au bas de la robe; cela fait presque tout le devant en fleurs.
Я в піднесеному настрої, бо Тоні був дуже милий... Початок добрий, усе йде гаразд, ви впораєтеся; сміливіше. Це дуже добре. Продовжуйте, не гайте часу. Ось найкраще, що він мені сказав. Це мало б мене захопити, чи не так; та ба, я вже не вважаю, що все так легко; тобто цього якраз досить, щоб я працювала з завзяттям.
Je suis entrain, Tony ayant été très gentil... Le point de départ est bon, cela va bien, vous vous en tirerez; du courage. C’est très bien. Continuez, ne perdez pas de temps. Voilà ce qu’il m’a dit de mieux. Cela devrait me ravir n’est-ce pas, eh bien je ne trouve plus que ce soit aisé; c’est-à-dire que c’est juste assez pour me faire travailler avec courage.
У Жювізі — тітка, я, Еміль де Жирарден1, Альберік Секон, граф Цетнер, баронеса де Беєнс (бельгійська міністерша2), пан і пані Аплечеєви та інші. Усього нас сімнадцятеро. Аплечеєви — то ніццьке поріддя, мої познайомилися з ними в консула, у Говардів тощо. Він дуже любʼязний і приводить до мене свою дружину, щоб ми познайомилися. Якийсь італійський співак співав непогано. А я фліртувала3 з Емілем. Ми вечеряємо поруч. Не знаю, як так виходить, але я добре чую і розмовляю цілком невимушено. Сьогодні не дуже гарненька, але загалом доволі задоволена.
Chez les Juvisy, ma tante, moi, Emile de Girardin, Alberic Second, le comte Cetner, la baronne de Beyens (ministresse [sic] de Belgique), M. et Mme Appletcheieff, et d’autres. En tout nous sommes dix-sept. Les Appletcheieff c’est de l’engeance de Nice, les miens les ont rencontrés chez le consul, les Howard, etc. Lui est très aimable et m’amène sa femme pour que nous fassions connaissance. Un chanteur italien a chanté pas mal. Et moi j’ai flirté avec Emile. Nous dînons à côté. Je ne sais comment il se fait mais j’entends bien et cause beaucoup à mon aise. Pas très jolie ce soir mais assez contente du reste.
Бувають дні, коли, як у Брімон, не звʼяжеш і двох слів поспіль, а бувають інші... до того ж усі такі любʼязні, мали вигляд, ніби «нарешті мене впіймали», — мене, що завжди підводжу в останню мить, а тут прийшла, та ще й вчасно! Зрештою, я не варта того, щоб так носилися з моєю присутністю.
Il y a des jours où comme chez la Brimont on ne trouve pas deux mots de suite et d’autres... et puis on est très aimable, on avait l’air de « me tenir enfin », moi qui manque toujours au dernier moment, je suis venue et exacte ! Enfin je ne mérite pas qu’on fasse un tel cas de m’avoir.
Він любʼязний зі мною, і я не знаю, що про це сказати... Коли його представляють, то наче кажуть тобі: панове, пані, ось Еміль де Жирарден, якому Бог знає скільки років, а він ще ходить, розмовляє і навіть фліртує, мов звичайнісінька людина! Підходьте подивитися на цей феномен, заговоріть до нього — і він відповість, ніби й досі жива істота, здатна щось відчувати!
Il est aimable pour moi, je ne sais qu’en dire... On a l’air de vous dire en vous le présentant: Messieurs, mesdames, voici Emile de Girardin, âgé de Dieu sait combien d’années, il marche, cause et flirte encore, comme une personne naturelle ! Venez voir le phénomène, si vous lui parlez, il répondra comme s’il était encore un être sensible !
Я вся вражена тим, що добре говорила, — я, котра має стільки чарівних речей напоготові, коли нікого немає, і не знаходить ані слова, коли треба; я високої думки про себе, і коли поводжуся як належить, то не можу стримати подиву й задоволення. Бідолашний Еміль лишається до пів на дванадцяту і що пізніша година, то дужче куняє.
Je suis toute surprise d’avoir bien causé, moi qui ai tant de choses ravissantes à dire quand il n’y a personne et qui ne trouve rien quand il le faudrait; j’ai une haute opinion de moi et quand je suis convenable je ne me tiens pas de surprise et de satisfaction. Pauvre Emile reste jusqu’à onze heures et demie et devient de plus en plus assoupi à mesure que l’heure avance.
Примітки
Еміль де Жирарден (1802–1881) — засновник сучасної французької масової преси газетою «La Presse» (1836); помер 27 квітня 1881 року. ↩
У вихідному тексті: ministresse [sic] — жіноча форма від ministre, утворена Марі. ↩
В оригіналі англійське дієслово «flirter» (від «to flirt») із французькою дієвідміною. ↩
«Нешкідливий» (inoffensif) — тут евфемізм на позначення статевого безсилля. ↩