Середа, 17 листопада 1880

Сьогодні Ролан Бонапарт, син принца П'єра, убивці Віктора Нуара, одружується з панною Марі Блан, донькою власника рулетки в Монако.
Варто почитати багатослівні розводи всіх газет.
Яка гидота.
Ми ходили до Ґавіні, які виканючили в нас запрошення подивитися «Михайла Строгова» в «Шатле». Отець Дені доручає мені написати з фотографії старого портрета якогось монсеньйора-єпископа, свого дядька, — це вже інша річ. От якби йшлося про те, щоб роздобути мені знаменитість для роботи над Салоном, то було б по-іншому.
Яка гидота!
Поль де Кассаньяк виправдовує вбивство Віктора Нуара, величає панну Блан «доблесною жінкою» і присутній на весіллі в першому ряду. Він, що одружився з донькою графині Акар, — це цілком зрозуміло, але яка ж гидота!
Відколи я в добрих стосунках з Амелі та компанією, ми балакаємо й сміємося під час перерв біля моделі, і ось сьогодні, вважаючи мене вже досить близькою і щоб краще посміятися, вони наговорили жахіть... Я не святенниця, ви знаєте, але хай йому грець.
Яка гидота!
Мама пише, що їде до Петербурга, щоб залагодити справи й приїхати, і просить у мене ніжного листа, щоб показати його міністрові.
Я щойно його написала, він починається так: «Люба й найдорожча мамо». До нього додано ще один лист, де я кажу: ось мій лист, щоб показати, сподіваюся, він такий же милий, як той, що в Віргінії, тощо.
Яка гидота, який сум і яка безвихідь!!
Лист мами, де вона не скаржиться й каже лише кілька слів, змушує мене плакати, бо в ньому стільки розпачу. Почерк такий, як коли в неї горе і вона плаче; я ледве бачу крізь сльози, що пишу. [Замазано: Її] почерк починає скидатися на бабусин. Це жахливо — знати, що вона ось так раптом поїхала й силоміць затримана там.
На мене находить шалене роздратування.
А подумати тільки, що перед усіма, починаючи з моєї покоївки, я весела, мов навіжена, — це не маска, тепер це вже звичка.

Примітки

Принц П'єр Бонапарт 1870 року застрелив журналіста Віктора Нуара, спричинивши скандал; Франсуа Блан заснував казино в Монте-Карло.