❦
Четвер, 21 жовтня 1880
Я показала Жюліанові картину, яку зробила в Мон-Дорі. Він, звісно, мене розгромив, водночас кажучи, що декому із сучасних художників це здалося б дуже добрим, що це суміш Бастьєна-Лепажа й Бувена, що «ось стільки» праці ще додати — і вийшла б майже добра картина, що є кумедні місця, що, попри все, це кумедна картина, але що малюю я «як кат».J’ai montré à Julian le tableau que j’ai fait au Mont-Dore. Il m’a naturellement brutalisée tout en disant que certains artistes modernes trouveraient cela très bien, que c’est un mélange de Bastien-Lepage et de Bouvin, que « ça » de travail en plus et cela ferait un tableau presque bon, qu’il y a des choses amusantes, que malgré tout c’est un tableau amusant mais que je peins « comme un bourreau ».
Про ескіз молодої жінки, що годує дитину, він сказав лише, що мати не годує грудьми з геть оголеним торсом.
Sur l’esquisse de la jeune femme nourrissant son enfant il a dit seulement qu’une mère n’allaite pas avec le torse tout nu.
Я скомпонувала це в спокійному тоні: жінка сидить у низькому кріслі з жовтого плюшу, ноги витягнуті, ступні босі, одна ступня на ослінчику, голова в профіль, бюст у три чверті. Дитина смокче, перебираючи груди маленькою ручкою. Тло утворюють запони ліжка, а далі в затінку видно пальму в синій китайській вазі. Це дуже спокійно, але треба було б прикрити бодай одне плече.
J’avais composé ça dans une note calme, la femme est assise sur un fauteuil bas en peluche jaune, les jambes allongées, les pieds nus, un pied sur un tabouret, la tête est de profil, le buste de trois quarts. L’enfant tête en tripotant le sein avec sa petite main. Le fond se fait par les rideaux du lit et plus loin dans l’ombre on voit un palmier dans un vase bleu de Chine. C’est très calme mais il faudrait couvrir une épaule au moins.
А от ескіз натурниці навпроти скелета — оце вже зачепило його за живе. Він сказав, що це «достеменно те», що це зухвало-задерикувате, що «це огидно», додала я.
Quant à l’esquisse du modèle en face du squelette, ça, ça l’a touché au cœur. Il a dit que c’est « absolument ça », que c’est canaille, que « c’est dégoûtant » ai-je ajouté.
— Так, огидно, і саме тому це воно, це з натури.
— Oui, dégoûtant et c’est justement pour cela que c’est ça, c’est nature.
Тільки ви не можете цього підписати. Це викликало б скандал. Але хай йому грець, як же це влучно!
Seulement vous ne pouvez pas signer cela. Cela ferait scandale. Mais sapristi comme c’est ça !
Я сказала йому, що це назвали б «В очікуванні художника»1, і він сказав, що така назва прибрала б чимало «непристойного», що без неї це була б сороміцька витівка.
Je lui dit qu’on l’intitulerait: En attendant l’artiste, et il dit que ce titre enlèverait beaucoup « du vilain » que sans ce titre ce serait une polissonnerie.
навскоси
глузливий
en travers persifleur
І це йому дуже подобається, і він, сміючись, бере з мене присягу, що я нікому не скажу, ніби він радить мені зробити цю сороміцьку витівку в натуральну величину для Салону.
Et ça lui plaît beaucoup et il me fait jurer en riant que je ne dirais à personne qu’il me conseille de faire cette polissonnerie grandeur nature pour le salon.
— Я не кажу, що ви станете славетною художницею, але славу цей кумедний задум вам напевне принесе... Це картина, що зчинить галас, надто якщо дізнаються, що це жінка, дівчина!
— Je ne dis pas que vous deviendrez un peintre célèbre, mais certainement vous serez célèbre par cette drôlerie d’invention... C’est un tableau qui fera crier surtout si on sait que c’est une femme, une jeune fille !
Але й коли я роблю картину, люди затуляють обличчя від сорому.
Mais moi aussi quand je fais un tableau on se voile la face.
Примітки
В оригіналі французькою: «En attendant lʼartiste». ↩