❦
Середа, 20 жовтня 1880
Мала Жювізі приходила подивитися, як я граю на гітарі; вона братиме уроки.La petite Juvisy est venue me voir jouer de la guitare, elle va prendre des leçons.
Граючи, я почала наспівувати, і вона аж заніміла від лагідності мого голосу... від нього лишилася тільки лагідність. Але вона тим помітніша, що в розмові голос у мене низький і гучний, хіба що коли я намагаюся бути милою — тоді я говорю трохи так, як співаю.
Tout en jouant je me mis à fredonner et elle resta ébahie de la douceur de ma voix... il ne m’en reste que la douceur. Mais elle est d’autant plus remarquable qu’en parlant j’ai la voix grave et forte, à moins que je ne tache d’être gentille alors je parle un peu comme je chante.
У бонапартистській політиці діється премила річ.
Il se passe dans la politique bonapartiste une bien jolie chose.
Кількасот чоловіків зібралися в цирку Фернандо, набили один одному пику й вирішили, що дванадцять делегатів підуть вимагати від Плон-Плона1, щоб він скорився або відступився на користь Віктора.
Quelques centaines d’hommes se sont réunis au Cirque Fernando, se sont donnés des coups de poings, et ont décidé que douze délégués iraient demander à Plon-Plon de se soumettre ou se démettre en faveur de Victor.
Кассаньяк та Аміґ ганебно оголосили, що не мають жодного стосунку до тих зборів, після яких вони вихваляли у своїх газетах «велике діяння паризького народу» тощо.
Cassagnac et Amigues ont honteusement annoncé qu’ils étaient absolument étrangers à la réunion après laquelle ils ont célébré dans leurs journaux « le grand acte du peuple de Paris » etc.
Прочитайте статтю Кассаньяка в «Альбомі» за 20 жовтня 1880 року, з моєю власноручною приміткою, [бракує]
Lisez l’article de Cassagnac dans l’Album, 20 octobre 1880, avec la note de mon écriture, [manque]
Це просто кумедно. Бачите, я справедлива, і попри мою слабкість до Кассаньяка вважаю його політику безглуздою й сміховинною. Якщо Плон-Плон помре і якщо Віктор дасть себе схилити цьому великому ідіотові, попри все запеклому імперіалістові Кассаньякові, ну, тоді, можливо, у нього ще будуть якісь світлі дні... Але це доволі ризиковано, та й до того ж принцові всього пʼятдесят вісім років.
C’est tout à fait comique. Vous voyez que je suis juste et que malgré mon faible pour Cassagnac je trouve sa politique inepte et ridicule. Si Plon-Plon meure et si Victor se laisse fléchir par le grand idiot d’impérialiste malgré tout de Cassagnac, eh bien il aura peut-être quelques beaux jours encore... Mais c’est bien chanceux et puis le Prince n’a que cinqante-huit ans.
Часом мені здається, що цей великий Кассаньяк не буде моєю великою пристрастю: він так змалів, що я принижена через нього, а щоб я обожнювала, треба завжди триматися на висоті або вже падати як велика людина — нещастя видатного діяча славне, але оце зморщування на кшталт Кассаньякового... ні... а все ж він займав мене так довго, що я таки змушена визнати за ним те місце, яке він посів... Та що ж, побачимо. Мені снилося, ніби він показує мої листи і ніби його дружина така худа й така бридка.
Je crois parfois que ce grand Cassagnac ne sera pas ma grande passion, il s’est tellement amoindri que je suis humiliée en lui et pour que j’adore il faut qu’on se maintienne toujours ou bien qu’on tombe en grand homme, l’infortune d’un illustre est glorieuse mais ce ratatinage à la Cassagnac... non... pourtant il m’a occupée si longtemps que je suis bien forcée de lui accorder la place qu’il a prise... Enfin on verra. J’ai rêvé qu’il montrait mes lettres et que sa femme était si maigre et si laide.
Примітки
Плон-Плон — прізвисько принца Наполеона (Жерома Наполеона Бонапарта, 1822–1891), голови дому Бонапартів після смерті імперського принца 1879 року; Маріїн «Віктор» — його син Віктор. ↩