П'ятниця, 10 вересня 1880

Велике сум'яття для тітки. Фовель, який вислухав мене тиждень тому й нічого не знайшов, вислухав мене сьогодні й знайшов уражені бронхи; він прибрав вигляду... поважного, удаваного, трохи зніяковілого від того, що не передбачив серйозності хвороби; потім приписи для грудного хворого: риб'ячий жир, змащування йодом, гаряче молоко, фланель тощо, тощо, і нарешті радить піти до доктора Сея чи доктора Потена або зібрати їх у себе на консиліум. Уявіть собі, який вигляд був у тітки. А мене це тішить. Я вже давно щось у себе підозрюю, я кашляла цілу зиму і кашляю та задихаюся тепер. Зрештою, дивно було б, якби в мене нічого не було; я була б рада мати щось серйозне й покінчити з усім. Тітка вражена; а я тріумфую. Смерть мене не лякає, я не наважилася б убити себе, але хотіла б покінчити... Якби ви знали... я не вдягатиму фланелі й не бруднитиму себе йодом. Я не прагну одужати. І без цього вистачить здоров'я і вистачить життя на те, що я маю з ним зробити.
[Два з половиною рядки викреслено]
[Бракує з 11 до 13 вересня 1880]