Неділя, 6 червня 1880

Ллє як із відра.
Ми йдемо на службу за імператрицю. Пані Бернардакі така вродлива, що, повернувшись, я малюю її з пам'яті. Вона надзвичайна, вродлива, вродлива, вродлива. І щось млосне в її величезних темно-синіх очах. Кожен чоловік, кажуть, на когось зі звірів схожий. Ця жінка схожа на корову, але вона вродлива!
Гавіні були з нами. Казимир був у церкві.
Повернення з Перегонів доволі гарне попри дощ. Та в день Великого призу на дощ не зважають.
Увечері прийшов Антуан, і щоб не гомоніти, я грала з ним у карти.
Учора ми зустріли Енґельгардтів, і вона запросила нас навідати її.