Вівторок, 6 квітня 1880

Ми продаємо дрібнички, купу маленьких речей, сигари, цигарки і таке інше. Моя картина в рамі панує над крамничкою. Ми знайомі лише з герцогинею де Фіц-Джеймс і баронесою Рейль, та ще пані Сікельс, красунею, яку ми зустріли на останньому балу. Я в чорному оксамиті, втомлена, сумна. Ми нікого не знаємо, ми самі, це нудно.
Навпроти крамничка графині де Монтебелло, пані д'Ерве ще не приходила.
Я оживаю лише тоді, коли продаю чотири портретні бони розміром із картину по сто франків кожен. Пані де Фіц-Джеймс і Рейль вважають цю ідею з бонами божественною.
Чумакови приходять купити на кілька франків. Морган надіслав десять франків. Пані Пернеті десять франків.
Увечері в Італійців «Ріґолетто». Патті чарівна, я провела справді приємний вечір. У «Ріґолетто» вона ще краща, ніж у «Лючії». Консервативні газети й «Пеї» шматують мого Принца. Корисливе паплюження, яке ані найменшою мірою не руйнує цінності листа й мудрості його політики. Лише одна фраза мене чіпляє: «знищити Державу й кинути її до ніг теократії».
Зрештою... можна було б сказати «кинувши її до ніг» і таке інше, але облишмо. Республіканські газети занепокоєні, хоч і не подають виду, а «Ґолуа» дуже розважливий.