Неділя, 8 лютого 1880 — Зошит 087

CZ ENUKFR

До церкви, потім із мамою до Ґавіні, де лише Рандуен і Лас-Каз, та граф де Беарн, який іде перший, і ще чоловік Одетти. Я не думала, що буду в гуморі, але вийшло навпаки. Дуже мила й не ексцентрична. Вийшовши, я підслухала під дверима, як стара Ґавіні та Лас-Каз казали, що я одна з найрозумніших жінок, яких лише можна побачити... і так далі, і так далі. Розумієте, якщо я колись розповідаю вам щось добре про себе, то це щоб ви краще зрозуміли, хто я така, щоб ви не думали, ніби я дурепа, що випрошує в неба речі, на які зовсім не заслуговує. Та й цей Щоденник не може дати уявлення про мої розмови, ~~не те щоб я~~ хотіла переконати вас, що я незрівнянна, але ж бо тут я заношу лише дрібні щоденні злигодні, з яких судити не можна... ви розумієте, що я хочу сказати. Я бачила сьогодні Виставку Клубу на вулиці Сент-Арно.

A l’église puis chez les Gavini avec maman où il n’y a que Randouin et Las Cases et le comte de Bearn qui s’en va le premier et puis le mari d’Odette. Je ne me croyais pas entrain mais cela a été le contraire. Très gentille et pas excentrique. Une fois sortie j’ai écouté à la porte la mère Gavini et Las Cases dire que je suis une des femmes les plus intelligentes qu’on puisse voir... etc. etc. Vous comprenez si jamais je vous raconte du bien de moi, c’est pour vous mieux édifier sur mon compte, pour que vous ne pensiez pas que je suis une bête qui demande au ciel des choses qu’elle ne mérite aucunement. Et puis ce Journal ne peut donner une idée de mes conversations, ~~ce n’est pas que je~~ veuille vous faire croire que je suis incomparable mais n’est-ce pas, ici, je n’enregistre que les petites misères de chaque jour d’après lesquelles on ne peut pas juger... vous comprenez ce que je veux dire. J’ai vu [’Exposition du Cercle de la rue Saint-Arnaud, aujourd’hui.