❦
Пʼятниця, 23 січня 1880
Vendredi 23 janvier 1880
Мати Тоні дуже хвора, ось уже три тижні ми лишаємося без порад. Брезло пише для Салону портрет монсеньйора Віара.
La mère de Tony est très malade, voilà trois semaines que nous n’avons plus de conseils. Breslau fait pour le salon le portrait de Mgr. Viard.
Що ж до мене, то я мучуся. Ця люба маленька зараза Берта приходила побути з нами годину.
Quant à moi je me tourmente. Cette chère petite peste de Berthe est venue passer une heure avec nous.
А я мучуся.
Et moi je me tourmente.
Тридцять шість тисяч справ заразом! «Старий режим» Тена, далі політика «Нувель Ревю», далі класичні твори, далі один про Нану1, далі роман, який слід написати, чи пʼєса. І все воднораз; я не маю часу нічого зробити, бо зайнята до пʼятої вечора.
Trente six mille choses à la fois ! L’ancien Régime de Taine, puis la politique de la « Nouvelle Revue », puis les compositions classiques, puis une sur Nana, puis un roman à faire ou une pièce. Et le tout en même temps, je n’ai le temps de rien faire étant occupée jusqu’à vers cinq heures du soir.
Позавчора ввечері я написала трьом особам, щоб роздобути квитки, і прислав мені їх Крішабер. Він родич префекта поліції Андріє, має свій дуже гарний особняк і звʼязки.
Avant-hier soir j’ai écrit à trois personnes pour avoir des billets et c’est Krishaber qui m’en envoie. Il est parent du préfet de Police Andrieux, et a un très bel hôtel à lui et des relations.
Ґамбетта не головував, ми приходимо пізно (у четвер), і засідання закривають о третій двадцять. А пішла я туди, зрештою, лише тому, що Ґавіні не мала квитків. Вона казала мені, що засідання буде пусте, але я їй не повірила; а втім, така вже звичка в старої Аделіни — вона вважає, що Палата нудна до знемоги.
Gambetta ne présidait pas, nous arrivons tard Qeudi) et la séance est levée à trois heures vingt minutes. Je n’y suis allée du reste que parce que Gavini n’avait pas de billets. Elle m’avait dit que la séance serait nulle mais je ne l’ai pas crue, du reste c’est l’habitude de la mère Adeline, elle trouve que c’est assommant la Chambre.
Примітки
«Нана» Золя тоді виходила частинами в газеті Le Voltaire (з жовтня 1879 по лютий 1880 року); окремою книжкою — 1880 року. ↩