❦
Субота, 17 січня 1880
Samedi 17 janvier 1880
Багато людей. Я вислизаю на годину, щоб приміряти у Ворта. Мною займається пан Жан Ворт (син). Він майстрував костюм просто на мені, двадцять сім жінок навколо мене, а він навколішки приколює троянди й драпірує крепдешин.
Beaucoup de monde. Je m’esquive une heure pour essayer chez Worth. C’est M. Jean Worth (fils) qui s’occupe de moi. Il a fabriqué le costume sur moi, vingt-sept femmes autour de moi et lui à genoux attachant les roses et drapant le crêpe de Chine.
Я в образі пані Рекамʼє, у білому крепдешині з пеплумом, обшитим срібною бахромою, а крізь усе це — гірлянда білих троянд без листя.
Je suis en Récamier, en crêpe de Chine blanc avec peplum garni de frange d’argent et traversant le tout une guirlande de roses blanches sans feuillage.
Які руки, яка шия!! Волосся все підняте, вузол Психеї й вінок із білих троянд, завʼязаний срібною стрічкою; цей срібний вузол — диво, стрічки наче от-от злетять. Крепові драпірування відкривають спідницю зі смугастої гази з важкою бахромою, що при найменшому русі лягає на ноги. Стан, хоч і піднятий під грудьми, чудово окреслюється всіма цими складками крепдешину, що лягають на тіло. Запевняю вас, це диво (ціна 1300 франків), тим паче що це, мабуть, єдиний костюм у світі, який робить з мене красуню, справжню красуню.
Des bras, un cou !! Les cheveux tous retroussés, un nœud Psyché et une couronne de roses blanches nouée par un ruban d’argent, ce nœud d’argent est une merveille, les rubans ont l’air de s’envoler. Les draperies de crêpe laissent voir une jupe de gaze rayée garnie de franges lourdes qui plaquent sur les pieds au moindre mouvement. La taille bien que sous les seins se dessine merveilleusement par tous ces plis de crêpe de Chine qui collent sur le corps. Je vous assure que c’est une merveille (prix 1.300 francs) d’autant plus que c’est peut-être le seul costume au monde qui fasse de moi une beauté, une vraie beauté.
Але скільки вагань!
Mais que de perplexité !
Іти чи не йти? Ви нізащо не уявите собі цього... Зрештою о пів на девʼяту я йду до Ґавіні. Мама проти цього балу.
Aller ou ne pas aller ? Vous ne vous imaginerez jamais cela... Enfin à huit heures et demie je vais chez les Gavini. Maman est contre ce bal.
Ґавіні чудово обізнані з нашими прикрощами в Ніцці й з усім; тим дорожча їхня дружба. Але мені страшенно хочеться піти.
Les Gavini sont parfaitement édifiés sur nos ennuis de Nice, et sur tout, d’autant plus leur amitié est précieuse. Mais j’ai terriblement envie d’y aller.
Ґавіні каже, що в нашому винятковому становищі треба бути обачною. У вас нема чоловіка в домі, і ви не повʼязані з тутешньою російською колонією. Найменша дрібниця для вас важлива.
Gavini dit que dans notre situation exceptionnelle il faut être prudente. Vous n’avez pas d’homme dans la maison et vous n’êtes pas en relation avec la colonie russe d’ici. La moindre chose est importante pour vous.
Зрештою... Крішабер запевняє, що мій кашель суто нервовий; можливо, бо я й не застуджена, у мене не болить ні горло, ні груди. Я просто задихаюся, і в правому боці коле. Зрештою повертаюся об одинадцятій і, бажаючи водночас тяжко захворіти, аби не йти на бал, одягаюся. Я красива.
Enfin... Krishaber prétend que ma toux est purement nerveuse, c’est possible, car je ne suis ni enrhumée, je n’ai ni mal de gorge, ni mal de poitrine. J’étouffe tout simplement et j’ai une pointe au côté droit. Enfin je rentre à onze heures et tout en souhaitant tomber gravement malade pour ne pas aller au bal, je m’habille. Je suis belle.
Ми приходимо, але вже з передпокою мені здалося, ніби я входжу в кубло розпусти. У першій вітальні ми вітаємося з пані Адам, дуже любʼязною й, здається, у захваті від того, що бачить нас. І тоді мені хочеться піти. Це як бал в Опері: жінки такі негарні й перевдягнені, як ті, що танцюють в Опері. Є й у костюмах Пʼєро. Пані Адам дуже гарна в короткому костюмі, циганки, здається. Але її товариство! Я почуваюся самотньою, нещасною, недоречною й прошу... маму, щоб ми пішли. Алексіс і Божидар підходять погомоніти з нами, поки ми ховаємося.
Nous arrivons, mais dès l’antichambre il m’a paru entrer dans un mauvais lieu. Dans le premier salon nous saluons Mme Adam très aimable et qui a l’air enchantée de nous voir. Et alors je veux m’en aller. C’est comme le bal de l’Opéra, les femmes sont si laides et déguisées comme celles qui dansent à l’Opéra. Il y en a en pierrots. Mme Adam est très belle en costume court, de bohémienne je crois. Mais son monde ! Je me sens seule, malheureuse, déplacée et prie... maman de nous en aller. Alexis et Bojidar viennent causer avec nous qui nous dissimulons.
Але на мене починають дивитися, саме коли танці вщухають. Ах! Якби я знала, я б наділа дротяну голову негра й прийшла б, загорнута в бедуїнський бурнус. Приходить Ґайяр, але мені надто страшно після всього, що кажуть Ґавіні... та й справді, як на жіноцтво, це кепський добір. Ми велимо подати карету і, чекаючи на неї в туалетній кімнаті, де я сховалася, я манірюся й стріляю очима в Алексіса!??!
Mais on commence à me regarder, justement les danses cessent. Ah ! si j’avais su j’aurais mis une tête de nègre en fil de fer et je serais venue enveloppée d’un bédouin. Gaillard vient mais j’ai trop peur après tout ce qu’on dit les Gavini... du reste vraiment comme femmes c’est mal composé. Nous demandons notre voiture et en l’attendant dans le cabinet de toilette ou je me suis réfugiée, je minaude et fais de l’œil à Alexis ! ?? !
Ось і змарнована краса. Знаєте, я помітила Гехта й одразу втекла в протилежний бік. Так я зможу сказати, що мене там не було. Скажу, що я вбралася, але, дійшовши до передпокою, схаменулася, і ми поїхали назад. Я, може, й даремно не обійшла вітальні, але справді, це товариство... я не знала, де я, та ще й з відкритим обличчям. Зате тепер я знайома з пані Адам, а це головне.
Voilà de la beauté perdue. Vous savez j’avais aperçu Hecht et ai filé immédiatement du côté opposé. Comme cela je pourrai dire que je n’y ai pas été. Je dirai que je me suis habillée mais qu’arrivée dans l’antichambre j’ai réfléchi et que nous sommes reparties. J’ai peut-être eu tort de ne pas faire le tour des salons mais vraiment, ce monde... je ne savais ou j’étais et à visage découvert. Mais me voilà connue avec Mme Adam, c’est le principal.
Арно надіслав Алексісові свою візитівку на Новий рік. А Ґабріель запевняв, ніби він забув.
Arnaud a envoyé sa carte à Alexis au jour de l’an. Et Gabriel qui prétendait qu’il avait oublié.
Гавриїл казав це, щоб мене заспокоїти, бо він ангел, і на всій землі лише він чесний і добрий.
Gabriel le disait pour me calmer parce qu’il est un ange et sur toute la terre il n’ a que lui d’honnête et de bon.
О, республіканське виховання! Знаєте, Мультедо впізнав мене на балу в Опері, і ми вечеряли — він, я й де Дайєнс. Він ніколи нікому про це й слова не сказав. А Арно!
O éducation républicaine ! vous savez que Multedo m’a reconnue au bal de l’Opéra et que nous avons soupé lui, moi et de Daillens. Il n’en a jamais rien dit à personne. Et Arnaud !
Зрештою, я починаю вірити, що, може, матиму нагоду виправдатися...
Enfin, je commence à croire que j’aurai peut-être occasion de me justifier...