❦
Четвер, 1 січня 1880
Jeudi 1er janvier 1880
Пан де Морган — мальований ріжок із рожевого атласу, повний цукерок. Гавриїл, чистий, вишуканий, — гарненьку бонбоньєрку з пʼятьма чи шістьма фунтами цукерок. Я надсилаю Берті мереживну хустинку.
Monsieur de Morgan un cornet de satin rose peint, plein de bonbons. Gabriel, le pur, l’exquis, une jolie bonbonnière avec cinq ou six livres de bonbons. J’envoie un mouchoir avec de la dentelle à Berthe.
Я була в майстерні вранці, щоб, попрацювавши першого дня року, працювати цілий рік. Потім ми їздили з візитами й до Лісу. Поль поїхав сьогодні о сьомій вечора, мама сама провела його до вагона; залізниця розчулює. Я відпустила його так спокійно, наче він їхав у місто, а якби я пішла на вокзал, то напевно б розплакалася. Мама приходить до нас у театр «Нувоте». «Париж у дії», дуже кумедне ревю. Чистий приєднується до нас, Поль йому телеграфував (ми мали йти туди вчора, і Гавриїл, цнотливий, сподівався нас там побачити).
J’ai été à l’atelier, le matin pour qu’ayant travaillé le premier de l’an je travaille toute l’année. Après nous sommes sortis faire des visites et au Bois. Paul est parti ce soir à sept heures, maman seule l’a reconduit jusqu’au wagon; le chemin de fer attendrit. Je l’ai laissé partir sans plus d’émotion que s’il allait en ville et si j’étais allée jusqu’à la gare j’aurais certainement pleuré. Maman vient nous rejoindre au théâtre des Nouveautés. Paris en action, revue très amusante. Le pur nous y retrouve, Paul lui avait télégraphié (nous devions y aller hier et Gabriel le chaste, se promettait de nous y voir).
Я кашляю, і це змушує мене сидіти в глибині ложі... а ще — щоб гомоніти з архангелом. Чеснота стала маленьким жартом, досі стриманим. От тільки вигляд у мене сумний, і він питає, що сталося. Ви ж добре знаєте — усе те саме. Зрештою, це привід для звірянь із Ґабріелем, та й мене це справді мучить. Тітка каже, що єдине, що можна зробити, — це познайомити мене з ним, а тоді, тижнів за два, спитати його, чи вірить він, що це я йому написала. Це було б надто витончено для того нікчеми, якого я узиваю опудалом та йолопом, на що Ґабріель відповідає, що залюбки опинився б на його місці.
Je tousse et cela me fait rester au fond de la loge... et aussi pour causer avec l’archange. La vertu est devenue une petite scie, discrète jusqu’à présent. Seulement comme j’ai l’air triste il me demande ce qu’il y a. Vous le savez bien, toujours la même chose. Après tout c’est un sujet à confidences avec Gabriel et puis cela me tourmente en réalité. Ma tante dit que la seule chose à faire c’est de me le présenter et puis au bout d’une quinzaine de jours lui demander s’il croit que c’est moi qui lui ai écrit. Ce serait trop fin pour ce vibrion que je traite d’empaillé et d’imbécile, ce à quoi Gabriel répond qu’il voudrait bien être à sa place.
[Шарль] де Перʼєр у залі, він підходить нас привітати, не інші
[Charles] des Perrières est dans la salle, il vient nous saluer, pas les autres
А на виході — Філіппіні й барон Роньят.
Et à la sortie Filippini et le baron Rognât.
Пополудні ми зустріли Мультедо, наказали зупинити карету й тепло його привітали.
Dans l’après-midi nous avons rencontré Multedo, on a fait arrêter la voiture et nous l’avons chaudement félicité.
Тільки я зашарілася, він теж дуже. Він зовсім не закоханий у свою наречену, запевняю вас... Але він задоволений. Подумайте лишень: він входить у дім, життя нічого не коштуватиме молодому подружжю, увесь їхній прибуток лишатиметься їм.
Seulement j’ai rougi, lui aussi beaucoup. Il n’est pas du tout amoureux de sa fiancé, je vous assure... Mais il est content. Songez-donc, il entre dans la maison, la vie ne coûtera rien au jeune ménage, tout leur revenu sera pour eux.