Вівторок, 23 грудня 1879

Ну ось воно й сталося.
Я майже втюрилася в Алексіса. Самі розумієте, що це вже занадто! На старості літ я геть дурнію. Ми ходили кататися на ковзанах по Сені на Вер-Ґалан (skating, де нальодили води), випили пуншу, а потім зайшли до старої Моро з'їсти слив і вишень у горілці. Геть як студенти. Поверталися на імперіалі трамвая. Жюліан був у нас, Берта повертається в супроводі Алексіса, ми йдемо в «номер 37», потім я вечеряю в Княгині, ми п'ємо шампанське, і це нас трохи розпалює. Там тільки Княгиня, її діти, малий Мюллер і я. Я виклично-зухвала, як ніколи, та все ж пильную, щоб триматися спокійно через матір, і малий усе-таки трохи піддається.
Та що ж йому робити? Усе це мене нудить і водночас тішить, і поки Божидар співає романси під акомпанемент своєї гувернантки Адель, а Княгиня цокоче з Мюллером, я йду влягтися на кушетку в її кімнаті, і Алексіс сідає при моєму узголів'ї. Уявіть собі: цей очманілий вигляд, сигара, я з цигаркою, а він розповідає мені про свої чисті й непорочні любощі, удає з себе мужчину, показує мені навіть фотографію і, щоб мене збити з пантелику, говорить про якусь іншу, не про панну де Сампієрі. А я по-материнському, граю наперсницю й беру його за наперсника. Зрештою, від мене він нічого не доможеться, тоді як Англія... це цілком зрозуміло, та все одно дражливо... я зізнаюся йому, що кохаю Жозефа. Він заводить мову про Мюрсі й обіцяє надолужити, тож я, сміючись, прибираю вигляду Популя й кажу
Зрештою він проводжає мене й нишком кидає, що, якби Мюрсі повторилося, він би в мене закохався... Я знаю, що ні: є Берта, яка легко покладе край усім цим дурницям тією думкою, що подав Блан. А мені байдуже, я це показую і все одно дуже зачіплива. А втім, я лишаюся в материнському тоні, це дає простір. Якби мене спитали, кого я воліла б поцілувати — Жозефа чи цього малого, — гадаю, я воліла б малого... на цю хвилину.

Примітки

skating — англ. «каток»; Марі вживає англійське слово на позначення штучного крижаного майданчика на Сені біля Вер-Ґалан.