Понеділок, 22 грудня 1879

Повертаюся до майстерні саме на тиждень конкурсу. Гарна натура, добре місце, гарний настрій.
Я з тремтінням повернулася до Гавіні; мені уявлялося, що Жері розповіли їм про Арно й мене на Мюрсі.
Та нічого такого не сталося, навпаки — стара Гавіні сказала мені, що туди їздили маршальша Канробер та інші пані і що це дуже добре.
Ось і зима, починаються свята; їх буде небагато, та все ж будуть. У суботу, здається, доброчинний розпродаж у Військовому міністерстві. Цілий вечір плачу. Що за існування. Послухайте! Не мати змоги навіть бувати в республіканців, яких товариство має за наволоч, — це вже занадто! А мені байдуже до товариства! Товариство — це розум, талант і влада. Додайте до цього жінку... особливу — і товариство готове.