викреслено

Неділя, 7 грудня 1879

пані Музе й Блан, який замість
Ми їдемо до Булонського лісу кататися на ковзанах на озері, а потім до Ґавіні, де знайомимося з графом Ж. Мюратом, головою групи «Заклик до народу».
На обіді Музе й Блан, який замість того, щоб сісти з моєю тіткою за карти, декламує уривки з «Гамлета», лежачи перед моїм каміном, а потім, хапаючи то мандоліну, то гітару, співає й зображає серенади. Божидар і Алексіс теж були, Принцеса, стара Музе й мої матері лишалися в блакитній вітальні, а ми — у мене.
Усі були в ударі, і розійшлися ми під мотив польки Форбаха. Ці люди — мій маленький двір, я сиджу на троні, і ми розмовляємо, ніколи не лихословлячи про ближнього, — утім, мабуть, тому, що ми знаємо не так уже й багато людей.