❦
Субота, 1 листопада 1879 — День усіх святих
Samedi, 1er novembre 1879 - Toussaint
А що Жюліан ескізів не виправляє, я лишаюся вдома, вдягаю сукню з чорного оксамиту й приймаю тих небагатьох гостей, що приходять сьогодні. Берта, Бічинський, пан і пані Ґавіні і нарешті молодий Жері, який пробув доволі довго й розповів, що щоразу, коли він зустрічає Жозефа Арно, той саме перекидається в екіпажі (ми завели цю тему, говорячи про шлюб Ґамбетти з пані Арно де лʼАрʼєж, загальне питання, яке нікого не компрометує). Тоді я кажу, що йому варто було б навчитися правити кіньми. Але Ґабріель (я зву його Ґабріелем, бо так заведено в пані Ґавіні, та й треба ж відрізняти його від батька, та й імʼя йому пасує, шкода, що не можу так його кликати, коли він поруч), отже, Ґабріель каже, що він дуже добре править, але обʼїжджає своїх коней і ніколи не боїться. Якось його викинуло за три метри від екіпажа, мало не на приступку екіпажа Жері та двох його друзів, — ну, то він спокійно знову надів капелюха, «дивлячись на нас дуже спокійно», і сів до них, розповідаючи про пригоду, наче це була найзвичайніша річ на світі. Лагідний Жозеф — хвацький.
Comme Julian ne corrige pas les esquisses je reste à la maison, mets une robe de velours noir et fais les honneurs au peu de monde qui vient aujourd’hui. Berthe, Bichinsky, M. et Mme Gavini et enfin le jeune Géry qui est resté assez longtemps et qui a raconté que chaque fois qu’il rencontre Joseph Arnaud celui-ci est entrain de verser (nous avons amené ce sujet en parlant du mariage de Gambetta avec Mme Arnaud de l’Ariège, question universelle qui ne compromet personne). Alors je dis qu’il devrait bien apprendre à conduire. Mais Gabriel (je le nomme Gabriel parce que c’est l’habitude de Mme Gavini et puis il faut bien le distinguer de son père, et puis son nom lui va bien, je regrette de ne pouvoir l’appeler ainsi, quand il est là), donc, Gabriel dit qu’il sait très bien conduire mais il dresse ses chevaux et n’a jamais peur. Un jour il a été lancé à trois mètres de sa voiture presque sur le marchepied de celle de Géry et de ces deux amis, eh bien il a tranquillement remis son chapeau « en nous regardant d’un air très tranquille » et monta avec eux en leur racontant l’accident comme si c’était la chose la plus ordinaire du monde. Le doux Joseph est crâne
Ґабріель поставою дуже схожий на нього, а ще в нього гарні спокійні очі, і в усій його юній натурі є щось лагідне, проникливе, приємне.
Gabriel a beaucoup sa tournure et puis il a de beaux yeux calmes et dans toute sa jeune nature il y a quelque chose de doux, de pénétrant, d’agréable.
Я б розчарувалася, якби почула, як цей хлопець говорить грубою мовою, якою молодики говорять між собою. Він дуже любʼязний і досить дотепний та вишуканий, не бувши ні підлесником, ні позером, ні базікою. Він мені подобається дуже, словом. Шкода, що я жінка, бо інакше я б заприязнилася з цим дитям. Пан де Тарент у вітальні, але я полишаю цього звироднілого Ла Пальферіна своїй родині. Жері для мене — не абихто; це безглуздо, але він мене якоюсь мірою вразив, бо відрізняється від інших. Це чесна душа. Старий Жері — приятель пані де Брімон, нашої сусідки з третього поверху, жінки, що цікавиться політикою.
Je serais désillusionnée si j’entendais ce garçon parler le langage cru des jeunes gens entre eux. Il est très aimable et assez spirituel et distingué sans être ni complimenteur, ni poseur, ni blagueur. Il me plaît beaucoup enfin. C’est dommage que je sois femme, sans cela je me serais liée d’amitié avec cet enfant. M. de Tarente est au salon, mais je laisse à ma famille La Palférine dégénérée. Géry est quelqu’un pour moi, c’est bête mais il m’a en quelque sorte impressionnée parce qu’il est différent des autres. C’est un être honnête. Le père Géry est ami de Mme de Brimond notre voisine du troisième, femme politique.