Пʼятниця, 31 жовтня 1879

Ми повертаємося з Опери, я в доброму гуморі, ми розважилися, ми були дуже шикарні. Пані Ґавіні, Берта, Діна, я, Джонстон, Ґавіні, барон де Нерво, Мультедо, Жері-батько й Жері-син, маркіз де Каса-Рієра та його секретар.
Маркіз сліпий, але ось уже вдруге я говорю з ним, він упізнає мій голос, я жертвую собою й складаю йому товариство протягом двадцяти хвилин. Музики ми не чули, говорили весь час, а що всі були дуже жваві, то нема нічого особливого, щоб розповісти.
Молодший Жері — чарівний хлопець, аташе в Брюсселі, зовсім не дурний і милий, високий темноволосий, у дусі Жозефа, якого він добре знає.