Вівторок, 23 вересня 1879

Денгоф тут, він уже приходив кілька разів, а сьогодні ввечері обідав із нами. Він вважає, що я схудла на обличчя і що це мені страшенно личить. Якби це не означало жити в Пруссії, я вийшла б за цього славного чоловіка. Я йому дуже подобаюся, а становище, яке він посідає, справді блискуче. Він цілком пристойний чоловік, а манерами — придворний, німець. І який же контраст із Мультедо, що прийшов увечері.

Я була в ударі, і Денгоф сказав мамі, що я надто дотепна, щоб мати серце. Мультедо то сиплє епіграмами, то впадає в обожнювання, тоді як німець дозволяє собі лише один-два компліменти і не надто розмовляє з панночками. Але мені це подобається, бо він думає те, що каже...