Субота, 30 серпня 1879

Мені соромно називати себе республіканкою.
Я звикла до вад і пороків інших... Мені соромно бути такою ницою... Якби ще з цього була бодай якась користь...
Боже мій, благаю Тебе, змилуйся наді мною.
А подумати тільки, що якби мені дали сімнадцять років, нічого цього не сталося б. Я живу — це мерзенно.
Гехт знає Ґамбетту вже понад десять років, це він звів його з Тьєром і розповів мені цікаві речі, які я не маю настрою переказувати. У період, що передував 16 травня, саме де Лессепс ходив до маршала як повірений Ґамбетти...
Надобраніч, моліть Бога за мене.