Середа, 2 липня 1879

Прочитавши ще свідчення англійських солдатів, я прийшла до ательє така вибита з рівноваги, що мусила зішкребти свій живопис і піти; я однаково нічого не змогла б зробити. До суботи я матиму час зробити профіль Діни, яка погарнішала так само, як я подурнішала з виду.
Ці гравюри й фотографії бідолашної дитини завдають мені болю, але я зворушуюся до сліз, читаючи похвали цьому «хороброму», цьому «героїчному дитяті».
Один посол сказав, виходячи із Сент-Огюстена, що наполеонівська легенда щойно зажила такого блиску, що Республіка перед нею потьмяніла.
Смерть цього хороброго, цього мученика зробила мене справжньою бонапартисткою й ворогом республіканців, хоча ці негідники [трималися вельми] пристойно й майже співчутливо перед лицем цього жахливого лиха.
Юний герой змив Седан.
Та як же сумно думати, що він помер так славно для того, щоб із його смерті скористався інший.