Вівторок, 1 липня 1879

Оскільки багато газет позначено наступним днем, а це могло б вас заплутати, попереджаю, що цього числа такі: «Ґолуа», «Естафета», «Пеї».
Читання обурливих і цинічних свідчень англійських солдатів обурило мене, гадаю, ще більше, ніж саме вбивство.
Діна, яка така спокійна, не змогла дослухати це до кінця; вона підвелася й заговорила до мене справді схвильованим голосом, що більше не хоче, не може чути таких жахіть. Прочитайте — такі підлоти не потребують коментарів. Це перевершує все, що можна собі уявити в плані боягузтва, звірства, цинізму, жаху.
І я готова сказати разом із пані Ґавіні, що якби щось і довело мене до нервового нападу, то це були б розмови про англійців.
Якби дідусь був живий, він захворів би від цього. Але принаймні бідолашний любий «маленький Принц» не пройде непоміченим, і слава його імені та його славної смерті стане карою для його ворогів. По-дурному в цьому зізнаватися, але коли я думаю про всю цю розкішну й роздираючу пригоду, я відчуваю, як шкіра в мене береться сиротами, а подих спиняється, і тоді я залюбки підписала б смертний вирок усім цим зрадникам. Їхні свідчення! Чи бачено коли щось таке страхітливе, гидке, боягузливе! Я читала цю гидоту у фіакрі, їдучи до ательє, і стискала зуби, щоб не закричати, але без гуркоту коліс мене почули б, як я стогну попри зціплені зуби... Знаю, що це смішно — заради того, кого я ніколи не бачила. Але це не заради людини. Це через усі ці мерзенні обставини! Сподіваюся, що звертаюся не до кримінальників і що мою обуреність поділять.
Що ж до Кассаньяка, то я вже його не обожнюю, бо він був незграбний і майже смішний у цій справі. Та й яка ганьба!
Цей Жером, якого він завжди ображав і який стає його володарем.
Цей чудовий Акар із нетерпінням чекав, щоб посісти місце бідолашного пана Руе, і ось маєш...
Словом, це просто розкішний «горлань», як сказала б Розалі. А його становище щодо Принца [не] менш скрутне, ніж становище Принца щодо Імперії. Але Жером маневрує з надзвичайною обачністю й таки виплутається з цієї халепи, тобто зуміє виплутатися. Тоді як мій друг Поль потонув. Моєму другові Полю забракло такту, і я чекаю, поки він себе реабілітує.