Неділя, 22 червня 1879

Я прочитала «Фіґаро», прокинувшись, і це знову довело мене до сліз — аж подушка стала вологою, і волосся [як хочете, але я сумна й розлючена на англійців, які його вбили чи видали. Ми ще за столом, ми запросили Бічинського з дружиною, щоб подякувати їм за четвергові квитки й заохотити їх робити нам й інші дрібні послуги.

Я приголомшена й убита горем через смерть Принца, але, гадаю, не хотіла б дізнатися, що це неправда.