Вівторок, 27 травня 1879

Кубе тут, вони снідали з нами. А я обідала з Лаконами, і ми пішли дивитися «Даму де Монсоро», яка розважила мене ще більше, ніж першого разу, здається. А потім, бачте, Бюссі д'Амбуаз, Ґран'є де Кассаньяк, — я все це обожнюю. Мені занадто тяжко вдаватися в те, що може й не бути... чудовим у Кассаньяка, я волію його обожнювати... Самий лиш голос — це насолода, а ще я порівняю його з Мірабо. Ага! Що ви на це скажете? Чи був Мірабо чистий і доброчесний? Так, але Поль не має... так, попри це в ньому щось є, і якби він не був в опозиції, він був би найобожнюванішим, найпопулярнішим і найслуханішим чоловіком Франції. Що ж до твердих чеснот — на кшталт Тьєра, де Брольї, усіх цих міщанських державних мужів, — що ж до розважливих талантів, то ми їх, певна річ, не маємо, і саме тому ми ще не серйозний чоловік. Але сьогодні ввечері я не маю часу. Добраніч.