❦
Неділя, 18 травня 1879
Жанна позувала мені, і ми лишили її на обід. Не варто й казати вам, що це жінка шляхетного роду, бездоганно вихована, дуже освічена й розумна. Вона погано вдягнена, і її мають за дошку, тоді як насправді в неї одне з найвродливіших тіл, які можна побачити, хоч вона чорнява й тонка.Dimanche 18 mai 1879
У неї чудові очі, рот завбільшки з очі та з ширину носа. Але коли вона говорить, рот стає великим. Ніс дуже великий, але гарний і шляхетний.
Elle a des yeux magnifiques, la bouche est de la même dimension que les yeux et que la largeur du nez. Mais quand elle parle la bouche devient grande. Le nez est très grand mais beau et noble.
Лебедина шия. Вона нагадує королеву Італії (принцесу Марґеріту), хоч і дуже чорнява; шкіра, втім, не смаглява, шкіра в неї досить біла.
Un cou de cygne. Elle rappelle la reine d’Italie (princesse Marguerite) tout en étant très brune; pas de peau pourtant, sa peau est assez blanche.
Як ви знаєте, вона вийшла за барона де Вейкерслота, сина княгині де ла Тремоліль, — жахливе бидло, брудне, лицемірне, приземлене, схоже на біляву свиню.
Comme vous savez elle a épousé le baron de Wykerslooth, fils de la princesse de la Tremolile, affreuse brute, sale, hypocrite, matériel et ressemblant à un cochon blond.
Бідолашна жінка вже була при смерті, коли її родина врятувала її, домігшись роздільного проживання. А доказ того, що вся провина на чоловікові, — те, що його ж рідна сестра, панна де Вейкерслот, баронеса де Вос, свідчить на користь дружини.
La pauvre femme était sur le point de mourir quand sa famille l’a sauvée en plaidant en séparation. Et la preuve que le mari a tous les torts c’est que sa propre sœur, une demoiselle de Wykerslooth, la baronne de Veauce dépose en faveur de la femme.
Бідолашна жінка, вона ненавидить його так, як я ненавиділа Поляка... ви розумієте, у такому разі краще втопитися, ніж жити з чоловіком. А втім, гадаю, Жанна не могла б покохати нікого... це жінка Храму1, якщо ви читали «Чоловіка-Жінку».
Pauvre femme, elle le déteste comme je détestais le Polonais... vous comprenez dans ce cas il vaut mieux se noyer que de vivre avec le mari. D’ailleurs je crois que Jeanne ne pourrait aimer personne... c’est une femme du Temple, si vous avez lu « L’Homme-Femme ».
Примітки
У памфлеті Александра Дюма-сина «Чоловік-Жінка» (LʼHomme-Femme, 1872) жінки бувають трьох родів: la femme du temple, la femme du foyer і la femme de la rue (жінка храму, домашнього вогнища й вулиці); жінка храму — та, що відсторонена від шлюбу та його пристрастей. ↩